Пітьма

10097
Публікація: 07.10.2024
Вірш
Завершено

Сонце заходить, а ми у дорозі –

Шукаємо правду земну.

Не боїмося ні вітру, ні грозів,

Ні нечисть лісну й Сатану.

Тьма наступає, усе пожирає,

Несе у собі вона страх.

Там ворон віщає, життя помирає,

Надії стираються в прах.

Приспів:

Та нас ніщо вже не зупине –

Ні смерть, ні Люциферська жесть.

Та навіть якщо ми загинем –

Безсмертні – наша слава й честь.

Лісом ідемо ми і відчуваємо –

В лісі оцім не одні:

В спину хтось дихає – точно ми знаємо,

Мабуть, чорти лісові.

Чорнії хмари, грім та удари,

І дощ все сильніше паде.

Диявольські чари, потворні примари,

Та ми зі шляху не зійдем.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі