З Днем Вишиванки! 💙💛

Електронні книги / #демони (16)

Паладін ч. 1

«Паладін»

Лонгин впевнено крокував коридором до урочистої зали, відчуваючи, що сьогодні його життя зміниться. Він зупинився перед манекеном у обладунках і потер шолом, роздивляючись власне відображення. У залі було багато люду у сорочках, сукнях і ризах. Біля стіни у дальньому кінці стояла велика сцена з колонками, а різнокольорові лампи весело миготіли на стелі. Уздовж зали стояли довгі столи з різноманітними стравами: смаженою качкою, картоплею з грибами, печенею із лося, запеченим поросям, телячими відбивними, баварськими ковбасками, салатами. Посередині на столі стояв круглий чотирьохярусний торт і десерти: желейні тістечка, лимонні пироги, венеційські трюфелі, мадридські цукати, чеські трдельники. Лонгин присів за стіл і взяв баварську ковбаску, просмажену до золотистої скоринки, налив собі кухоль пива і поглянув на сцену, на якій високий старий чоловік у мантії і окулярах виголошував промову.

«Шановні брати і сестри, вітаю вас у нашому старовинному університеті! Університет Люцерни розташовується у замку, якому вже понад триста років. Ви вступаєте до ордену паладинів, щоб служити захистом і опорою місту. Ви будете використовувати обладунки, зброю і магію зцілення. Наш орден паладинів високо шанує святе писання, нарівні із кодексом честі, – він поправив окуляри. Ми пишаємося своїми видатними випускниками: Валентином Бенедиктинським, який очолював похід проти варварських племен, Павлом Святоликим, який розповсюдив нашу віру на півдні країни і Флорентином Чорнобородим, який є послом нашого ордену у Франції. Отож, бажаю вам наснаги у навчанні, допитливого розуму, і благословляю вас, benedicat tibi!», – усі зааплодували.

Поруч з Лонгином сіли два хлопця у чорних ризах з білими комірцями, один рудий, а інший чорноволосий, і прийнялись за смажену качку, а потім налили собі по келиху вина.

– Пиво, яке варять в університетській броварні, таке м’яке, – сказав рудий хлопець.

– Ти жартуєш? Спробуй краще «Римського патриція» чи «Чеського мушкетера», коли я був у Римі, мене пригощали місцеві брати – відповів йому повний чорноволосий хлопець.

– Дивись, яка красуня, – рудий вказав на дівчину за сусіднім столом.

Вона була у сестринській ризі, на голові у неї була зачіска у формі пелюсток троянди, дівчина дістала з піали довгу чорну цукерки і з’їла.

– Як вона тобі? – звернувся чорноволосий хлопець до Лонгина.

– Мені подобаються більш високі дівчата, – відповів худий хлопець.

Тим часом на сцені з’явились музиканти. Лонгин встав з-за столу і підійшов ближче до сцени, тут вже зібрались слухачі. Нарешті він побачив соліста, літній чоловік у жилетці награвав на гітарі мелодію «so clоse, no matter how far». Натовп гучно заволав: «Metallica».

В залі стало темно, лише зелені, сині і червоні лампи кидали туманне світло, направлені промені світла впали на музикантів. Зал розірвав гучний металевий звук перших акордів. Протягом концерту Лонгин підспівував і стрибав разом з глядачами, гітарист видавав шалені рифи і час пролетів майже непомітно. На повільній пісні у кінці глядачі почали підспівувати: «What I've felt What I've known…», майже всі підняли вгору запалені свічки і колихали за ритмом.

Раптом почувся дзвін розбитого скла, і у великому віконному отворі з’явився силует. Лонгин побачив скуйовджене волосся і крила за спиною.

– Вибачте, що турбую, смертні, але у вас є дехто, хто мені потрібен – промовив демон і опустився на майдан біля сцени.

Концерт припинився, за порухом ректора увімкнулись великі люстри зі свічками. Підлога почала трястися, Лонгин впав на коліна і відчув, як невидима хвиля страху йде від демона. Зі стелі почали падати люстри, столи і стільці ходили ходуном, ті, хто був біля виходу, почали вибігати із зали. Демон схопив дівчину, яка була поруч, рукою за талію, піднявся у повітря і вилетів через віконний отвір. Тряска припинилась і хлопець зміг піднятися, у той же час увійшли стражники у сріблястих обладунках. Свято було припинено.

Коли на наступний день Лонгин прокинувся у будинку університетського містечка, була вже десята ранку. Він привів себе в порядок і вирішив почитати книгу. Його батько мав книжкову крамницю у центрі міста, і у Лонгина завжди був з собою стосик книг. «Пошукаю літературу по демонології, – подумав хлопець, – може, допоможу відшукати дівчину». Він вийшов надвір, щоб прогулятись містечком. У парку біля фонтану сиділа дівчина і читала якусь книгу.

– Привіт, як тебе звуть? – спитав високий хлопець.

...

Андрій
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
З Днем Вишиванки! 💙💛
19.05.2022

Щиро вітаємо всіх аркушиків з Днем Вишиванки! 🙂💙💛

... Детальніше
Блоги
Що б хотіли почитати? Жанри, теми, форма...Лана Філлі
20.05.2022
Привіт! Хочу звернутися до усіх, кому зараз пишеться, ви молодці! І тих, кому не пишеться: ви молод ... Детальніше
Про кацапів, їх релігію Пабєдобєсія і образ життя. Вижимка.Roman Mtt
21.05.2022
Квазі-релігія кацапів базується на вироджені нації-франкінштейна, зшитого трупа неіснуючого народу, ... Детальніше
Стопан Айя Нея
17.05.2022
Стопан (домћ(к)ин; серб. зміја чуваркућа) - домашній дух у південних слов'ян. За народними переказа ... Детальніше
Взаємочитання, підписки, вподобайкиАнна Дейна
15.05.2022
Вибачаюсь за затримку. Так забігалась з хатніми справами і дітьом, що не змогла написати цей блог вч ... Детальніше
НатхненняМарися
16.05.2022
Привіт! Я хочу запитати: як до вас приходить муза і звідки ви черпаєте натхнення? Бо у мене це, насп ... Детальніше
НевдячністьСергій Деркач
16.05.2022
Україна просить вибачення в польського народу за суддівство на "Євробаченні". Українське прислів'я к ... Детальніше
На Аркуші вже:
2601читачів
10722коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: