Сон
10070
Під звуки тривог засина немовля,
це звично вже стало в країні.
Від вибуху поряд здригнулась земля,
довкола все місто в руїні.
Знову сьогодні на небі повня
знищує темряву ночі.
Мати крізь скло визирає з вікна,
сльози находять на очі.
Кругом на деревах згоріле гілля,
зі школи злетіла покрівля.
А там де від мін почорніле рілля,
колись процвітала торгівля.
Та знов поступила команда з кремля,
сирена пронизує тишу.
Крізь плач колискову свою промовля
матуся й дитину колише.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯