Тінь Вогню

Хто біль неймовірний, страждання пізнав,

кошмар наяву бачив та не сконав.

Кого нещасливого смерть пощадила,

у того свідомість — душа надломилась.

Крізь час та крізь простір летить стара Тінь,

по зламані душі стражденних створінь.

Їх всіх забирає в свої володіння

і живиться їхнім сповільненим тлінням.

(шепіт)

Немає вороття,

ти голову схили,

віддай своє життя

і віддано служи.

Приспів:

Ця Тінь є майстринею страху та мук,

нема милосердя — лише пустий звук.

У холоді й голоді вічність тримає,

Останні краплини надії стирає

Формуються часом безвольні серця,

біль стає вічним, немає кінця.

Вона розпинає, ламає без слів,

забравши останній відбиток життів.

Усюди руїни, спустошений світ,

дерева лишились — мов спалений гніт.

Посеред пустки стоїть хмурий замок,

обрісся він сумішшю цвілі й поганок.

У тих сирих стінах і мешкає Тінь —

владика численних рабів-поколінь.

Безлика, могутня, древня й коварна,

боротися з нею — це справа марна.

(шепіт)

Немає вороття,

ти голову схили,

віддай своє життя

і віддано служи.

[Приспів]