Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #пісня (48)

Нордська

Ріже наш дракар непокірні хвилі,

Шкіриться берег іклами скель.

У похід далекий - боги запросили.

Скальде, не дрімай, а складай пісень!

Приспів:

Жваво грає цистра у просторім залі,

Ломляться столи та лунає сміх.

Тут лише хоробрі, тут крилаті кралі,

Підіймають вгору кубки "за своїх".

Запалають руни, на вівтар жертовний

Вельва сивокоса мовчки покладе

Шмат сирого м'яса, глечик меду повний.

Хай, же допливуть всі і ніхто не вмре.

Пр.

А як зажевріє, та й за небокраєм,

Стрімкою рікою попливуть човни.

Сплять у них герої, що стискають зброю,

Мчать до Ніфельгейма Одіна сини.

Пр.

...

Ян Браз

Нульовий пацієнт революції

У цій холодній третій світові

Ідеологічній війні хреста та троянд

Я нульовий пацієнт, я нульовий

Вектор відліку загроз та втрат

У жерлі вулкана політичних мереж

Чесність дешевша за срібло і тонша за лід

Я невловний порушник довколишніх меж

Мені відкрий доступ до сердець та міст

Та я зміню маршрут

І вийду за межі сценарію

Бо наразі тут

Формується наше сприймання

Вже зламано ґрати

Розбито кайдани ілюзії

Друже, мусиш знати

Я нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Я мов прозрілий блазень між сліпих людей

Мені дано свободу бути собою та ніким

У глухій безодні віри та затасканих ідей

Набридло бути тим, хто я є та що я їм

В брудному лабіринті людського дна

Я блукаю навмання серед солодких слів

Світ у вирі забобонів і гівна

Обирає знов тиранів і брехунів

Та я зміню маршрут

І вийду за межі сценарію

Бо наразі тут

Формується наше сприймання

Вже зламано ґрати

Розбито кайдани ілюзії

Друже, мусиш знати

Я нульовий пацієнт революції

Нульовий пацієнт революції

Я нульовий пацієнт революції!

"Нульовий пацієнт революції" — це пісня з роману "Падіння", 1 книги серіалу "Я, Ісус, рок-зірка"

...

Антон ЕйнеОльга Пелешук

в кав"ярні...

в кав'ярні

загублені містом

в самотності я та осінь...

спливає захмарена днина

у сутінках мжею у млості.

і пісня бурхливого вітру

у кроні старого клена

як сповідь безмежна в зажурі

відлуннями в сьогоденні,

в якому мелодія тиха

вплелася у віти крони

задумливим сумом

наче

хтось грає на саксофоні.

і зустрічі тут як прощання,

і могоголосий гомін,

і за філіжанкою кави

раптовий

та щемний спомин.

авта у дощу віддзеркальні

в калюжах,

вітринах мокрих.

на хідниках малолюдних

обпалого листя охра.

в асфальті

неначе у часі

минулого дивні миті

веселого теплого літа,

у квітах ніжного вітру.

виходжу з кав'ярні у вечір,

в холодне забуте місто,

в обійми похмурих вулиць

під дощ цей,

що шепіт пісні.

ховаюся під парасолю...

цілує обличчя осінь

байдужа

немов самотність,

у волі що змерзла зовсім.........

...

Ем Скитаній

Плаче струнами гітара

Плаче струнами гітара,

музеченько грає.

Він із нею вже не пара,

серденько ридає.

Вийде хлопець на горбочок

та й собі співає.

Пісня лине до садочку,

де вона гуляє.

Доторкнеться її серця,

та воно не тане.

Парубку вже не сміється,

інший є - коханий.

З іншим весну зустрічає,

а його забула.

На гітарі сумно грає

хлопець своїм думам.

Грай, музико-музиченько,

хай почує тая,

що буде тобі миленька,

доленька рідная.

Грай, гітаро-гітаронько,

розправляй же крила!

Пісня лине до садочку,

де вже інша мила.

(жовтень 2022 р.)

...

Роман Фещак

Падає час

Падає час.

Я падаю в прірву за ним

Сонце тьмяніє для нас

Ніби дим

І разом з тим

Ще хоч раз

Злегка торкнуся тебе, запрошу на вальс

Буду твоїм.

І тихо падає час.

Для нас.

Ми лиш краплі дощу.

Без умов, без прикрас

Торкнуся лиш раз

І без вороття відпущу.

Сонце мовчить.

Тендітно торкаюсь долонь

Серце стрибає на мить

Аж до скронь

Все, охолонь

Не кричи

Більше не буде чудес, сивий дим гірчить

Пеклом безсонь.

І тихо падає час.

Для нас.

Ми лиш краплі дощу.

Без умов, без прикрас

Торкнуся лиш раз

І без вороття відпущу.

Не займай.

Даремно до долі зову

Сонця відламаний край

Наяву

Я ще живу

Та нехай

Серце за погляд віддам, лиш не забирай

З кровʼю спливу.

І тихо падає час.

Для нас.

Ми лиш краплі дощу.

Без умов, без прикрас

Торкнуся лиш раз

І без вороття відпущу.

...

Слава Шторм

Сколки райдуги (пісня)

Ніч.

Темна темна ніч.

Із зоряних віч сльози капають.

Дощ.

Цей вогненний дощ,

Незбагненне щось - сколки райдуги.

Ніч. Дощ.

Сколки райдуги.

Там,

Де небесний Храм,

Виграва орган колисковую.

Біль.

Мій забутий біль

Серце рве навпіл, душу сковує.

Там біль,

Мій забутий біль.

Ти.

Де тебе знайти?

У які світи шлях проляже мій?

Сон.

Ти мій давній сон,

Мій казковий сон - мрії зоряні.

Ти - сон,

Мій казковий сон.

Лиш

Знаю -ти не спиш.

Ти як я не спиш, зорі слухаєш.

Спів.

Нас єднає спів,

Зоряних світів тиха музика.

Лиш спів.

Нас єднає спів.

Час,

Що покликав нас,

Обірветься враз в серці раною.

Ніч.

Тільки темна ніч

Скотиться із віч сколком райдуги.

Час - ніч.

Сколки райдуги.

...

Роман Тихий

ЖУРАВЛИНА МОЛИТВА

Десь високо в небі летять журавлі

Повертаються знову в рідні краї.

І бачать вони, що на їхній землі

Відбитки сумної до болю весни.

О Боже, чому наступає цей жах?

Чому захлинається небо у крові?

Чому ця війна застигла в очах

Тих, хто свій край любить до болю?

І пісню сумну завели журавлі:

Їхнє серце тугою вкрилось.

Забажали вони, щоб рай на землі

Як колись, знов відродився.

Додому батьки чекають дітей:

Любі діти, вертайтесь живими!

О Боже Великий, дай добрих вістей,

Щоб ночі були без обстрілів.

Боже, дай волі, терпіння і сил

Вранці прокинутись разом

І просто летіти, не опускаючи крил

До сонячних диворайдуг.

Мамо, не плачте! Я вернуся живим!

Наш край бороню, щоб Ви міцно спали!

І обіцяю: ворогам відповім

За сміливців, що волю поклали.

Молімось за небо, за людей і за мир,

За Правду, за Честь переможну!

Щоб кожен із них лишився живим

І погань зникла безбожна!

Десь високо в небі летять журавлі

Повертаються знову в рідні краї.

Журавлину молитву читають вони

За цвітіння живої весни.

...

Nick Devo (Антон Жданкін)

Фіалочки

Фіалочки

Біля стежки, бережком,

Дружно, весело, гуртом,

Фіалочки розрослися,

У мережку заплелися.

В небо задивляються,

Сонечку всміхаються,

З вітром розмовляють,

Пісеньку співають.

Мальовничий візерунок,

Весни щедрий подарунок,

Цятки синьо-голубі

На зеленому листі.

приспів:

Польові фіалочки

квіточки тендітні

польові фіалочки

ніжні і граційні.

...

Марія Чирич

Лицемірка

Мила я,мила я,

поки потрібна мені

поміч твоя, (твоя).

Не кажу, не кажу,

співаю слова,

поки можу, (можу).

Усміхай, усміхай

мені противно від тебе,

але нехай, (нехай~).

Вуха наповнює липовий мед,

солодким я починаю куплет.

Гірким закінчу, без дьогтю нікуди.

Тільки не плач, вода й так вже повсюди.

Сірий кардинал, піран'я цих ігр,

ти водомірка між плавців моїх.

Нема серця в грудях і сумління - ні.

Там пусто (розумієш?), рефлексую на мілині.

Почуттів своїх не відчуваю, о?

Маска обличчям стала (вже) давно.

Сміюся з тебе щоб не плакати гірко,

коли гукнеш мене "Лицемірка!"

Мила я,мила я,

поки потрібна мені

поміч твоя, (твоя).

Не кажу, не кажу,

співаю слова,

поки можу, (можу).

Усміхай, усміхай

мені противно від тебе,

але нехай, (нехай~).

...

Silver_M

Промінь сонця золотого

Промінь золотого сонця

Темрява ховає за собою.

І між нами знову

Нагло виросла стіна.

Ніч мине, настане ранок ясний,

Щастя вже чекає нас,

Ніч мине, мине й пора нещасна,

Сонце зійде!

Сонце зійде!

Співи припинили птиці,

Світ зірок вже на даху,

В період смутку і печалі

Знайдеш голос мій.

Ніч мине, настане ранок ясний,

Щастя вже чекає нас,

Ніч мине, мине й пора нещасна,

Сонце зійде!

Сонце зійде!

...

Лоліта

Твоя Україна

Так густо, гучно

До сліз і крику,

До гупоту тисяч що кинулись в танець,

"Скажи мені люба, чому не танцюєш,

Скажи, мені люба, що з голосом сталось?"

Так густо і гучно,

До темного крику,

До гупоту тисяч підкинутих грудок,

"Твоя Україна танцює з війною,

Твоя Україна всіх мертвих будить."

Так густо, гучно

Зі сміхом і болем,

До гупоту серця єдинонародного

Скажи мені люба і звідки цей скрегіт?

"Так війни справляють всі хиби історії."

24.08.2021

...

Володимир Каразуб

Журавлі (пісня)

Летят журавли на південь

Та, я чекаю тебе мій друг

Коли прийде, та пора

Коли знову тебе зустріну

Чекаю, чекаю

Коли прийде спокій

Чекаю, чекаю

Коли обійми дощу

Мене знову зігрівають

Чекаю, чекаю

І не знаю

Я не знаю

Чекаю, чекаю

Ім'я твоє не забуваю

Коли обійми знов

Вернуться журавлі

І ми з тобою

Будем як усі

Коли обійму знов

Чекаю, чекаю

Коли прийде спокій

Чекаю, чекаю

Коли обійми дощу

Мене знову зігрівають

Чекаю, чекаю

І не знаю

Я не знаю

Чекаю, чекаю

Ім'я твоє не забуваю

Коли обійми знов

...

Яніна Погорелова

Заручниця води

Моя душа страждає -

Я заручниця води.

Туга серце розриває,

Але я молю прийди.

Подивися мені в очі

І заглянеш в глибину.

Я чекатиму щоночі,

Я ж нікуди не піду.

Ти повір мені благаю,

Мені страшно тут одній,

Я давно тебе чекаю,

Лиш тебе, о милий мій.

Не відвертайся ти від мене

І очей не відводи,

Я твоє щастя безіменне,

Русалка я - дитя води.

Я тобі заповідана -

Доля в нас на двох одна,

Я молю прийди до мене,

Для тебе пісня ця луна.

Як прийдеш я поцілую

І притисну до грудей,

Я ж тебе, мій милий, чую,

Знаю, плачеш між людей.

Зі мною будеш ти щасливий,

Коханий, ти повір мені,

Лиш прийди до мене, милий,

Мені Страшно тут на дні.

...

Тетяна Куриба

*** (?)

Щоб було зрозуміло. Написано для двох конкретних і, відповідно, реальних дівчат-сестричок, які вчаться в першому класі. Хоч майбутній автор музики вважає, що текст не варто викладати, у мене своя думка з цього приводу. Ритм другого куплету дещо не співпадає з першим куплетом, але таке допускається.

-1-

Ми веселі дві сестрички,

Є в нас тато й мати.

В кожної по дві косички -

Любимо співати.

- Я Ніколь! - А я - Віола!

Разом з перших кроків.

Разом ходимо до школи

Та вчимо уроки.

Приспів:

Сестра - це щастя, це не роль,

Тому дует у нас, не соло.

- У мене завжди є Ніколь!

- У мене завжди є Віола.

-2-

Посміхнулася Віола,

Посміхнулася Ніколь.

Посміхнулось все навколо:

Посмішка - то наш пароль. (smiley)

Сонце вигляда додолу -

Вдвічі більша наша роль,

Бо є сонечко Віола

Та є сонечко Ніколь.

Приспів.

...

Роман Котляр

Бог війни

Біль у скроні, а в очах вогонь,

Зараз в крові не лише долонь.

В крові наші душі і серця,

Будемо ми йти разом до кінця.

Проженемо з нашої землі

Цих проклятих орків-ворогів,

Зсу - ти мій Бог війни.

Разом будемо до кінця ми йти.

Слава, слава, слава Україні,

Бачу сина в кожному я сині,

В кожному герої бачу силу волі, волі.

А в калюжі, а в калюжі крові,

Бачу море, тільки море болю,

І могили моїх героїв, героїв.

Біль у серці, а в душі журба,

Прапор в крові, а в руках верба.

Зсу - це наш Бог війни,

Разом будемо до кінця ми йти.

Слава, слава, слава Україні,

Бачу сина в кожному я сині,

В кожному герої бачу силу волі, волі.

А в калюжі, а в калюжі крові,

Бачу море, тільки море болю,

І могили моїх героїв, героїв.

...

Ашанія

Ти обіцявся

Ти обіцявся

Ти обіцявся повернутися додому.

Я так воліла зняти з серця твого втому.

Мій любий, мій єдиний, мій жаданий,

То як тепер ня жити, без кохання.

Ти обіцявся повернутися на свято,

Вже готувалася кутя багата.

Мій любий, мій єдиний, мій жаданий,

Із ким тепер ня празнувати маю.

Ти обіцявся! Чуєш, обіцявся!

То чом тепер одненька я зосталась,

Мій любий, мій єдиний, мій жаданий,

Яка підступна доля ня дісталась.

Та замість обіцянок, чорна труна,

Бодай би ворогам припала цяя туга.

Мій любий, мій єдиний, мій жаданий.

На кого кинув ня, ой леле-лелечко, коханий.

Ти обіцявсь розбити супостата,

А ця сволота й досі рушить наші хати.

Моя Вкраїна плаче і страждає

І кожен день синів своїх втрачає.

Ти обіцявся жить в новій країні,

Відновленій, щасливій, мирній.

Та не судилося в живих зостатись,

Молюся, щоб закінчилась війна ця клята.

Моя Вкраїна - стала на коліна,

Щоб пом’янути - батька, брата, сина.

Моя країна - буде пам’ятати -

Їх поіменно - в свята називати.

...

Марія Чирич

Веселий струмок

Веселий струмок

Біжить струмок, дзюркоче,

Камінню ніс лоскоче.

Потайки сонним травам

Про море шепотить.

Летить струмок, стрибає,

Грайливо заглядає,

Медовим квітам в очі,

Пустотливо об берег хлюпотить.

Дзвенить струмок, співає,

В гостину зазиває,

Джерельною водою,

Бажає пригостить.

Приспів:

Веселенький струмочок

здалеку воду носить,

то вужиком сховається

то крапельками грається.

...

Марія Чирич

Інтровертний філантроп

1

Зазирни у мою душу,

Як із вивертом пече.

Шлях пройти щоразу мушу,

Щоб пробачити себе.

Я не екстраверт відкритий -

Кожним болем не ділюсь.

Радість теж в мені вирує,

Та хіба моє комусь?!

Мені байдуже на інших,

Що у кого в житті.

Окрім кола найрідніших,

Як же їм допомогти?

Приспів:

Інтроверт мій спосіб жити

Через себе та не вглиб.

Зайве щоб не допустити -

Захлинувся корм для риб.

Я не добрий і не злий бо,

Але в гаморі життя

Творю прикрість у надію -

Сіре зовні теж є я.

2

Чи потрібна допомога,

Чи спроможен її дати?!

Як назовні лячно й складно!

Клята мушля - мої грати!

Водночас то є мій захист,

Зберігає розум що.

Бо як всим тим перейматись,

Перетворюсь я в ніщо.

Бо слабкий таке я знести -

Сил на все не вистача.

Кожне горе в мені счезне,

Світлом вийти щоб хоча.

Приспів

3

Кожен з нас - вага для світу.

Хтось на користь, хто на зло.

Є й такі, що не впливають

В підсумку та й ні на що.

Я не лізу в чужі душі.

Без запрошення тим пач.

Навіть рідні такі ж мушлі,

Як не схочєш, то пробач.

Тож не думай, що я зверхній.

Хоча хочеш, то нехай.

За взаємність тобі вдячний!

Доброта - то Рай за край.

Приспів

+

Нас багато таких в'язнів.

Кожен має власний світ.

І не завжди зовні блазні -

Для глибин є заповіт.

...

Легрей

Мрія

На столі палає стрічка,

Вже розплетена коса.

Я долонями до неба,

Бо ти неземна,

Ти неземна!!!

Два озера, що навпроти,

В них блукає дивина.

І смарагд очей зелених -

Хвиля вій мене змива.

Ця хвиля вій мене змива!

Приспів:

Дві краплі спокути,

Пір'їнка до рути.

На мрію дитини

І трапиться диво.

То напій для серця

Без даху і краю.

Ти поруч зі мною -

Я Рай відчуваю.

День у день радію Сонцю -

Мружать очі два коти.

До твоїх принад дівочих

З малку із під столу йти.

Ти мені ж бо до вподоби!

І без всяких дивних чар

Ще із школи закохався,

Інших геть не помічав.

Я інших геть не помічав!

Приспів

Не відкрию таємницю:

Зорі є на дні криниці.

Так і я був задивлявся,

Підійти не наважився.

Той напій міцнів з роками

Та без зміни почуттів.

Я з тобою мила разом.

"Дякую"! Сказати хтів.

Приспів

Цілісна композиція за посиланням в коментарях.

...

Легрей

Чотири роки тому

Тільки но увімкнула нашу

Найулюбленішу пісню

І згадала той четвер

Чотирьох річної давнини.

Пам'ятаю, той дзвінок,

У якому мене попросили

Прийти до твого класу

Та побути з тобою на уроці.

Я на радостях прибігла

І нас було троє.

Я сіла за вчительський стіл

Та увімкнула нашу пісню.

Ми співали, раділи

Та раптом ти опустила голову.

Я підійшла до тебе і запитала:

Що трапилося, киця?

Виявилося , що ти засмутилася

Через те, що бачиш мене

У ролі учениці останній день,

Тому й заплакала.

Я обійнявши тебе, сказала:

Що я тебе люблю і буду до

Тебе приходити в гості

По можливості.

До початку війни

Я приходила частенько.

Ми гуляли, знімали відео

Та просто веселилися.

Після довгої розлуки

Через страшну війну

Ми стали менше спілкуватися.

Навіть віддалилися одна від одної.

Але не дивлячись на цю ситуацію,

Я пам'ятаю усе: проведення часу,

Розмови довгими ночами та

Багато чого іншого.

Не дивлячись на те, що ми

Вже не спілкуємося, усе про тебе

Залишилося в моїй пам'яті.

Люблю тебе та сумую...

...

Хвилина душі

Сім гір

не знайти вже гір таких,

що нема ні вершин, ні коріння у них,

спини кам'яних брил

заточилися вістрям смерекових крил

давно колись були вони живі:

вої могутні, королів сини

аж сам Перун боявся їх мечів

й вогню того, що в тих серцях горів

не знали страху крицеві вої

та запрягали ріки в береги

зухвалий виклик кинули богам

що зможуть статі рівні небесам

гординя та прогнівала богів:

скував Сварог сім кам'яних списів,

щоб скам'яніли вогняні серця,

крізь хмари мчали кам'яні вістря

піднялись разом семеро щитів

та сталь броні не стримала списів

Сварог всміхнувсь, здригнулася земля:

сім гордих гір у небо дивляться

жени Стрибоже, жени вітри,

з каміння щоб зродилися вої

пусти і ти їх, Матінко-Земля:

ти чуєш грім?

то б'ються їх серця

...

Вірія

Пісня

Лунниця, що колихається на грудях твоїх

Так пасує до глуму роздівиченого погляду,

Як вітер ковилі, коли буйно розчісує своїм гребенем

Прямуючи до гір.

Коли місяць яскраво відсвічує сонце

Покладаючи на личко тінь солом’яного павука

І хтонічні хвилі твого волосся черпають

З колодязя ночі відлуння твого привороту,

І омивають моє серце примхливою піснею любощів.

В такі ночі кажани розкреслюють безсоння

І поскрипи шафи схожі на змови відьом,

Голос вбирається у мантію роздумів і постає одкровенням театру,

На сцені небес, де перламутрові клуби хмар

Спускаються до землі

І снують таке достовірне марево твого щастя.

А ти прокидаєшся, як прокидається місто,

Поволі розтягуючись сонним порухом голосу,

Серед мертвих тіней прийдешнього царства досвітніх вогнів,

І припадаючи до вуст твого сновидіння,

Відчуваю, як вливається мерехтіння святкової мішури

Знаменням великого свята, вимальовуючи геральдику відданого покровителя

У твоїм пишнім наметі невідомого завтра.

24.11.2022

...

Володимир Каразуб

Коли є ти (пісня)

Ти ведеш

У простір свій без меж

У місто дивних веж

Авжеж

Ти крадеш

Мене ти для себе крадеш

Із соціальних мереж

Й не вернеш

Я не там

І тільки для тебе не там

Собі я тебе віддам

Але сам

Тут і там

Де тепер бути нам

Як тепер бути нам

Десь там

П р и с п і в:

Коли є ти

Спільні дороги й світи

Спільні надії мости

Коли є ти

Разом йти

Разом летіти й пливти

Боротися й перемогти

Коли є ти

Завтра як

Купатися в теплих морях

Кохатися в теплих словах

У містах

Міць в руках

Майбутнє у твоїх руках

Майбутнє у наших руках

І думках

П р и с п і в:

...

Ярек

Вальгалла зве

Кораблі летять в буремних водах

До пропащих гір й зелених нив,

Новий край знайдуть у тих походах:

Владарюй.

Тут вдалині від холодних фйордів

Над землею тінню крук навис,

Пишуть сагу долі цих народів

Щит і спис.

Голос честі чи жага погрому

Рід та клани зможе об'єднать,

Вдари молоту й відлуння грому

У нутрі дрижать

О-о-о

Вже Вічності луна іде,

О-о-о

Вальгалла зве мене,

О-о-о

І нитку долі обірве,

О-о-о

Вальгалла зве мене,

Вальгалла зве мене.

У багряних ріках йдуть дракари,

Кров й хвала сплелися в битв полях,

Щит лишає тільки друзок хмари

Криці то шлях.

Стогне жевриво і дзвонить сполох,

Слава в дім до Одіна веде,

Звуки співів й золотавий порох

Асґард жде.

Вітер і хвилі мене поведуть,

Вітер і хвилі свободу дадуть.

Переклад був виконаний на основі матеріалу Miracle Of Sound - VALHALLA CALLING

Посилання на джерело: https://youtu.be/jxptIpCYAJA?list=LL

Всі права належать авторам.

...

Вікторія Арчер

Заспівай мені

Заспівай мені пісню тиху і світлу,

Заведи мене в край чарівний і простий.

Заспівай мені пісню, вкрий мене літом.

Обійми і ніколи вже не відпусти.

Я згорнуся клубочком у твоїх долонях,

Муркотітиму з серцем твоїм в унісон.

Оберни в океан мої сльози солоні,

І зігрій мої ноги, мов пляжний пісок.

Поцілуй у макітру губами м‘якими,

Закоркуй всі негоди у пляшку міцну.

Заспівай мені пісню, про те, що всі зими

Безперечно стікають струмком у весну.

Заколисана голосом ніжним і тихим,

Ніби брунька набухша розквітну листком.

Світ недобрий, але ти моя в ньому втіха.

Непорушний для мене це буде закон.

...

Анна Вітерець

Пісня про Даму з Великим Мечем

Пісня про Даму з Великим Мечем

Гей, слухай, люд, історію про Даму з Великим Мечем!

Побачить злодій Даму ту - і зразу од неї втече!

Бо "Велетнів спис" її меч нарікли,

Ті бідні харцизи, що ледве втекли!

А Наар Грог, злий ватажок, прийшов грабувать Халагер,

Посеред ночі він напав, та тої ж ночі помер!

Бо Еліонори то рідний дім -

Його борони, коли ворог у нім!

Напали в мороку нічнім бандити на вартових.

І дух зламали нападом - шукай тепер в полі їх!

Грабіжницька кров потекла, мов ріка -

Б'є впевнено ката геройська рука!

Здійняли пил ті злодії - і Грог залишився один.

Кривава битва почалась, остання, на кілька годин.

Як іскри летіли, й вогонь палав -

Про те кожен бард уже розказав!

Упав розбійник на зорі, пробитий Великим Мечем,

І героїня з легкістю той Меч підняла на плече.

Колись прочитали над нею кляття,

Та бог Драугтін дав їй могуття!

Велику силу бог наш дав - хоч брили у небо кидай!

А той, хто слухав пісню цю, зі мною її співай!

Бо люд захищати - то діло святе,

Хай Дамина слава з роками росте!

...

Bloodred97

Ти для мене наймиліший

Ти для мене наймиліший

Дерева облітають білим цвітом

І птахами злітають у повітря,

Вечірні пахощі дурманять душу,

Легеньким подихом супокій мій порушив.

Приспів

Люблю, безмежно, лиш тебе кохаю,

В руках ласкавих скрипочкою граю,

А очі темнії, темніші пасльону,

Заманюють у павутинку потайну.

Закутавшись у легковажні шати,

Біжу сп’яніла чарами кохання,

Жагучими обіймами тамую спрагу,

Втопивши очі в погляді жаданім.

На небі зірка блискотами пише,

Що ти для мене в світі наймиліший.

У присмерковій загадковій тиші,

Нехай кохані руки заколишуть.

...

Марія Чирич

Бабусина хустинка

Бабусина хустинка

Мережива перебираю візерунок

І згадую бабусині слова…

Хай шлях твій, буде легким, світлим.

Хай доля вив’яжеться цвітом,

З барвистих необтяжливих ниток.

У безкінечну ниточку вплелися,

Бабусиних думок, мережані слова…

Ти ж не забудь, в любові жити.

Ти ж не забудь, чекають рідні,

У затишній оселі край села.

У безкінечній ниточці лишилось,

Ласкавих рук, бабусиних, тепло.

Я відчуваю світла відблиск,

Я вибираю на хустинці квіти,

Щоб вкласти у коловорот життя.

Бабусину хустину я дістаю із скрині,

Це - оберіг родинний, збережений донині.

Бабусина хустина - мережана любов’ю.

Бабусину хустину - стискаю у долонях.

...

Марія Чирич

«Я не люблю»

*******

"'Я не люблю'"

--------------------------

*** (Володимир Висоцький написав, а я переклав...)

*** *** ***

Я не люблю фатальних результатів.

Життя моє у втомі не снує.

Я не люблю пустот порами року,

Коли пісень веселих голос не дає.

Я не люблю відкритого цинізму,

В захоплення не вірю, та до того ще,

Коли чужий мої читає вірші,

Заглядом крадучись мені через плече.

Я не люблю, коли наполовину,..

Або, коли розмов -- нав'язаного фул.

Я не люблю, коли стріляють комусь в спину,

Я також проти пострілів впритул.

Я ненавиджу плітки в чутках версій --

Червяки сумніву, як почестей ігру,

Або, коли весь час... та проти шерсті,

Або...

Коли залізом б'ють по душах склу.

Я не люблю упевненості ситої,

Вже краще хай відмовлять милістю гальма..!

Прикро мені, що слово «честь» забуто,

Коли такою честь існує,

Тепер --

Наклеп, як біда.

Коли я бачу зламанії крила,

Немає жалості у мені й недарма.

Я не люблю насильства та безсилля,

Ось тільки жаль,

Чомусь,

Розп'ятого Христа.

Я не люблю себе, коли боюся,

Як прикро є, коли невинних б'ють,

Я не люблю, як топчуть мені душу,

Тим більше, ще коли в неї плюють.

Я не люблю манежі та арени,

На них мільйон міняють по рублю,

Нехай попереду чекає час

У переміни,

Я це ніколи і ніяк не полюблю.

-------------------------------------------- 23.07.2008-11.06.2022; Paris (Rivoly / A) =============================================

(!!!)

Фулл -- по сучасному молодіжному сленгу означає повний, цілий, заповнений, повноцінний, укомплектований, курс нав'язаної розмови...

Від англійського слова (full) -- повний.

------------------------------

(Автор -- "Роздуми про суть життя та систему влади")

============================================

(!!!)

Вірш-пісню написав бард Володимир Висоцький.

Переклад здійснив, з московської мови на українську мову -- Катинський Орест

============================================

(!!!)

Оригінал

https://www.culture.ru/poems/18840/ya-ne-lyublyu

-------------------------------

(Автор Катинський Орест -- Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу...)

=============================================

ID: 976656

ТИП: Поезія

Автор: MAX-SABAREN

(Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976656

(Katynskyy Orest)

============================================

...

Катинський Орест

«Знову дихання стигне»

«Знову дихання стигне»

***

«І... невідомому, більшості -- Творенню»

***

Знову...

Лечу по екрані

Всесвіту,

Де холод пронизує

Кожну клітинку..,

Знову -- один..,

Без страху

І сумніву,

В спленіннях

Галактик --

Дихання стигне

І...

Десь,

В підсвідомості,

Дзвоном лунає

Пісня,

Що була початком

Життя,

Як тільки вібрація,

Що чиста музика

-- Того, яким

Я зустрів себе

У

Задзеркаллі туману,

Що б'є

Правдою виміру,

У програм математиці..,

Як тільки постійно :

"Так"..,

Чи...

"Ні"..,

Бо більше немає

-- У тому всьому,

Що нас породило

Собою в собі

І... невідомому,

Більшості --

Творенню,

Як

Вищому Світі... ----------------------------- 01.03.2020-10.11.2021; Paris (BnM / A) ============================

ID: 931718

ТИП: Поезія

http://mail.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931718

Autor ::

Катинський Орест (Katynskyy Orest) ==========================

ID:  995661

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995661

Автор :

 MAX-SABAREN (Катинський Орест; Katynskyy Orest)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995661

=============================

...

Катинський Орест

«Виноградна кісточка» (Переклад == Автор: Булат Окуджава)

*** *** ***

Виноградную кісточку

В теплу землю зарию,

І лозу поцілую,

І стиглі я грона зірву…

Знову друзів покличу

І на любов своє серце

Відкрию..,

А інакше навіщо

На землі я цій,

Вічній — у собі,

Живу..?

Збирайтеся, гості мої —

На моє частування,

Говоріть прямо в обличчя —

Мені,

Ким перед вами сливу..?

ЦАР Небесний пошле мені

Прощення

за пригрішення…,

А інакше навіщо

На землі я цій,

Вічній — у собі,

Живу..?

У темно-червоному, своєму,

Співатиме мені моя Далі,

У чорно-білому, своєму,

Схилю перед нею главу,..

І заслухаюся я,

І помру від любові й печалі..,

А інакше навіщо

На землі я цій,

Вічній — у собі,

Живу..?

І коли заклубочиться захід,

В кутки залітаючи,

То нехай знову-й-знов

переді мною

Пропливуть наяву :

Білий буйвол,

І синій орел,

І форель золотая..,

А інакше навіщо

На землі я цій,

Вічній — у собі,

Живу..?

——————————————-

09.04.2007-31.01.2022;

Paris ( M° 13 / A)

=======================

(!!!)

Автор: Булат Окуджава — Переклад з моск. мови здійснив Катинський Орест

————–

(Автор — Мої переклади поезії з різних джерел

та мов світу…)

======================

ID: 978494

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978494

Автор: MAX-SABAREN (Катинський Орест; Katynskyy Orest)

...

Катинський Орест

«Обережно, кохана...»

***

Обережно, кохана...

Обережно --

Це, напевно, любов,..

Бо немає часу

Спізнитися нам

До того,

Що прийшло у серця,

Як кохання струя --

Сьогодні..,

А, чи, завтра, не стратимо --

Її,

Знов...

Обережно, кохана...

Обережно --

Це, напевно, не тільки

Любов,

Якщо дихати стає

Важко,

Коли разстаємося --

Знов і буяє кров..,

Бо

Не можемо разом,

Вічно --

Бути Всесвіта зорями

Ми,

Якщо просто цілунком

Прощання

Почуваємось, лиш --

Людьми...

Обережно, кохана...

Обережно --

Це, напевно, остання наша

Любов,

Як дихання у смерті,

Коли знаєш --

Вихід в тому,

Що є двері --

Останні у тобі,

Основ...

Обережно, кохана...

Обережно --

Це, напевно,

Ще світить

У кров...

Обережно, кохана...

Обережно --

Це, напевно, любов,..

Бо немає часу

Спізнитися нам

До того,

Що прийшло у серця,

Як кохання струя --

Сьогодні..,

А, чи, завтра, не стратимо --

Її,

Знов...

Обережно, кохана,

Обережно...

Звільнимось разом

Від оков...

-------------------------------

29.09.2023;  Paris (A / a)

===============================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994987

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135553коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: