Бог та люди

Хрещені діти взялися із землі.

Грішні люди ходять по землі.

Всі вони у церкві плачуть,

Бо бога їм не чути.

Тай й не буде його чути,

Бо немає його тут.

Хто сказав, що він на небі?

Хто сказав про нього щось хороше?

Немає, немає бога тут!

Немає хрещених дітей!

Немає грішних людей!

Немає святих людей!

Є просто люди!

Є просте життя!

Де не б’єш собі коліна,

Бо так сказала церква!

Атеїзм давно відомий.

Атеїзм допомагає людям.

Атеїзм прокидається у християн,

Які зрозуміли, що таке життя.

А ось християни – це люди грішні.

Люди які не знають, що таке життя.

Велика секта християн всіх нас погубить,

А сивий дядько нас поб’є!

Християнство давно вже править.

Невже це не зрозуміло?

Куди ви йдете?

Немає, немає там для вас життя!

Там є скажені люди.

Там є зломлені сердця.

Там відкусили крила дітями,

Які хотіли просто полетіти.

Але бог сказав «все добре!»

І ми повіремо, бо бог ніколи нам не бреше,

А давайте просто ляжем і помрем!

І бога ми тоді побачим!

Давно вже ясно, що у самих віданих людей

У сердці сатана сидіть.

А атеїзм виходить з тіла

І просить, він його послухать, але його сховають кудись подальше від людей.

Для християн немає вже давно дороги.

Де станеш повсюди сатана!

Так не легкіше нам померти?

Давай просто ляжем та помрем нарешті!

І церква тоді не буде нами керувати.