Електронні книги / #християнство (17)

Пані відьма місить діжу. Випікає паляниці.

Пані відьма білить хату і розписує квітками.

Пані відьма борщ зварила і зварила горня кави.

Це в суботу. А в неділю – пані відьма йде до храму.

Пані відьмі 30 з чимось. Очі мертві, коси сиві.

Їй у березні чи в квітні, кажуть люди, душу вбили.

Пані відьма біль збирає, щоб у храмі світло й чисто…

І несе той біль додому, наче воду коромислом.

Темна ніч. Свічки у хаті. Пані відьма просить Бога

Взяти біль той і карати, не жаліючи нікого.

Пані відьма кличе пекло. Бурям вказує дорогу.

Біль чужий і свій вплітає в блискавиці і у громи.

Плаче Господь на іконі. Миро капа, капа, капа…

Все подвірʼя темно-сіре. Чутно сіркою в кімнаті.

Пані відьма видихає і іде кудись копати.

Знов приносить білу глину. Пані відьма білить хату.

Там, де замало віри,

Там, де милосердя убили,

Там, де хрести із душ

Йдуть на безіменні могили,

Йде чоловік степом

І посміхається.

Чоловік з позивним Християнин.

Не боїться ні градів, ні куль, ні мін.

Що б не послано було до загину

Для Християнина то все ‒ випробування віри.

А в окопі пацани – йому як діти.

«Християнине, ти точно все зможеш простити?»

Віра його глибока, та все ж він просто людина.

Каже: «Як людина, зможу багато простити.

Та навіть Бог дав прощення тому, хто щиро покаявся.

І більш не грішив,

Бо поруч вмирав на хресті!

Я можу прощати багато, навіть за двох чи за трьох.

Але я не зможу давати прощення щедріше, як сам Бог.

Думаю, Бог на прощенні спеціалізується і знається.

Хто я, щоб у прикладі його сумніватися?

Бог з кожним із нас з народження і до загину.

Бог нам посилає Хаймерси і Джавеліни.

Бог дав тобі поруч друга і волонтерів за спину.

У серці – любов до ближнього і ворога у прицілі».

Християнин

Чистить автомат

І посміхається.

«Ворог не кається? Ну то зроби, щоб покаявся!»

Ти ніби сонце в небі яснім,

Тепло і світло у мені.

Твій голос – лагідний, прекрасний,

Як вітер тихий навесні.

Ти поруч – і душа спокійна,

В очах – безмежність доброти.

Ти наче промінь, що постійно

Мені підказує шляхи.

Твоє слово – як щит від бурі,

Як мудрий вірш у складний час.

З тобою легко, без напруги,

Ти наче рідний… просто враз.

Я вдячна Богу, що зустріла

Таку людину у житті.

Ти небо дав мені у крилах,

Хоч ходимо ми по землі. 💙

Я відкрила двері в світ новий,

Де голос чути поміж хвиль.

Тепер мій канал – це простір живий,

Де сяє надія, де світло не спить.

🎥 Натискаю "запис" – і магія в дію,

Слова розливаються, творять імлію.

Християнське слово, віра й тепло –

Я несу у серце кожне добро.

Спочатку боязко, трохи тремчу,

Та знаю – Господь мене підтрима.

Він дав мені шлях, Він дав мені силу,

Тож я не зупинюсь, йду вперед сміливо!

Лайк чи комент – хай буде як є,

Головне, що серце вогнем ще горить.

Я вірю – посіяне слово моє

Колись почне в людських душах світить.

💫 **Мій шлях лише починається!** 💫

«Тримати стрій!» ‒ кричали в небі янголи.

Луна котилася ‒ тримай, тримай, тримай…

На крила їм людські молитви падали ‒

Пекучі, наче фосфорний снаряд.

«Тримати стрій! Ми втримаємо небо!

Прийшла підмога, вистояли ми!»

Лиш молитви, які уже не здійсняться,

На землю поверталися слізьми…

Бог не змикає очей,

Він все бачить і ніколи не дрімає.

Він бачить, скільки ти не спав ночей

Він бачить, як тобі тяжко буває.

Бог бачить який ти,

Ти працьовитий, відважний і чесний.

Отець думає: Може, спромігти

Дати дар йому небесний?

Бо душа твоя сумна і згнивша,

Там гори сліз і море болю.

Може ти, все прояснивши,

Знайдеш свою справжню долю?

Чи будеш і далі в перелюбі, гнилі

Гребтися тільки вниз,

А потім перед тобою є в усій своїй

силі

Голос праведний каже: "Спинись!"

Чи не бачиш ти, гріховний

Куди тебе сатана веде?

Чи не бачиш ти, невгамовний

В своєму житті тільки погане і зле?

Я знаю, що віра в серці кожного з нас

Надихне тебе на шлях.

Я вірю, що хоча би раз

Божа любов в тобі злетить немов птах.

І може думки про це тебе мучать,

І може ти не знаєш як далі іти.

Та хай слово Боже тебе научить,

До якої прямувати ти повинен мети.

І нехай, читаючи Біблію - дивовижну книгу

Ти може відкриєш для себе своє?

І коли горе твоє стихне,

Ти скажеш: "Боже, дякую, що ти є".