...А потім придумаєш музику,

...а потім придумаєш музику,

Ти, до сонця, що пестило луки

І до спокою незворушного

Доєднаєш мелодію сну.

Пригадаєш шурчання ледь чутного

Листя спогадів, лагідну злуку,

Синьо-синього незабутнього

Неба літнього та землі.

В тінях шелесту, в травах шепоту,

Пригадую твій погляд змучений,

Що застив на світлині сонячній,

В мент коли обернулась ти.

...а тому, я придумаю музику,

Синьо-синю, але не зурочену,

Доєднавши до сну незворушного,

Позолоту своїх надій.

19.09.2021