Не плачте, матусю...

Не плачте, матусю, погляньте на зоряне небо

Ми тут не одні, і нам вже нічого не треба

Із пекла попали у рай, на те Божа воля

Шкода лиш що нам не змінити написану долю

І вже не болять нам нанесені ворогом рани

І люди Землі звідусіль віддають нам пошану

А нам би хотілось ще взяти хоч раз автомат

Герой не вмирає в душі українських солдат

Сміливо ми йшли захищати країну свою

І нас не злякали у полі ворожі гармати

Не плачте, матусю, Ви краєте душу мою

Пишайтесь що з татом зростили героя-солдата

Ще виростуть трави духмяні на чорній ріллі

І висохнуть сльози з росою, на мирній землі

Лиш спогадом стане гірким ненавистна

війна

Та ворог за кожне життя нам заплатить сповна