Мабуть, я вигадала цю любов...

Мабуть, я вигадала цю любов.

Повірила, що справді покохала.

Що моє серце знов і знов,

Ще вірить, ще щогось чекає.

Я вигадала почуття,

А впевнена була, що полюбила до безтями.

Але лишилось тільки гірке відчуття,

Любов моя пішла не тими вже стежками.

Я вигадала ніжність і турботу,

Всю радість, біль, печаль й страждання.

Хотіла знати, не одна, що маю собі когось,

Але ж не всі збуваються бажання.

Чи може просто надоїло вже чекати?

Вигадувать, що тіло все моє скорбить?

Але ж тоді, якщо це не кохання,

Чому ж душа нестерпно так болить?