Не снися мені щоночі

Не снися мені щоночі,

Я спати не можу до ранку.

Ніс…обличчя…очі…

Виснажують мене доостанку.

Не приходь у ві сні так лукаво,

Посміхаючись до мене.

Я не витримаю колись, правда,

Й наяву пригорну до себе.

Поцілую в уста ще гарячі,

Схожі на дві пелюстки.

Зберуть мед з них губи ледачі.

Й затремтять від солодкої муки.

З пелюсток тих зірву я три слова,

І захочу це зразу ж відчути.

Солодка твоя ніжна мова,

Ці слова давно вже хотілось почути…

Минуле заповнило знову,

Тіло, серце і душу,

І рину у це з головою,

Хоч цього робити не мушу.