Буденні сірі дні...

Буденні сірі дні...

Ось лист в моїй руці,

Шкода, написаний він не мені, а мною.

Та хіба важать щось слова в листі

А взагалі, і справа не у цьому,

Що місяць своїм світлом очі їсть.

Безхмарне небо, де я бачу зорі.

На цій Землі я тимчасовий гість.

Вечірня вабить прохолода,

Повітря чистого ковток...

Я хочу спати. Це так втома,

Але не хочу робить крок.

Так хочеться отут стояти,

Закривши очі у ночі.

І значить є про що мовчати,

Коли ти - сам, ти - в самоті.

І значить є про що мовчати,

Коли втрачаєш друзів ти,

Яким потрібно так кричати,

Щоб зрозуміли, ти - один.