Одеські оповідання: справа Франкенштейна

У кабінеті, насамперед я прогнав дані щодо відомих жертв цього розслідування через комп'ютер. Сучасні технології чудово допомагають слідчому зараз. Програма збирає всі можливі дані із соцмереж, баз даних різних установ, даних провайдера інтернету та телекомунікаційних компаній, що надають послуги мобільного зв'язку, анкетних даних та звітів оперативників. Раніше все це треба було докладно вичитувати самому, шукати перетини, спільних знайомих або спільні місця, факти біографії жертв, що збігаються тощо. Доводилося витрачати через це тижні, а то й місяця. Зараз же я тільки-но встиг налити собі каву і сісти за стіл, як отримав на екрані звіт. Не люблю читати з монітора, тож роздрукував. За первинними даними, жертви не знали одна одну. Ось жовтим помічені місця, де й та й інша жертва бували. Декілька кафе, магазинів, пошта, перукарня. Тут все зрозуміло - і та й інша дівчини жили поруч, нормально, що вони відвідували одні й ті самі місця. Втім, перукарню треба відзначити особливо. Люди часто базікають із майстром, який їх стриже. Іноді навіть діляться доволі особистими подробицями життя. Можливо, варто дізнатися у кого вони стриглися. Ага, ось це може бути важливо – навчалися в одній школі. Щоправда, у різний час. Ільїна з 2004 по 2013 рік, після дев'ятого класу пішла в технікум харчової промисловості. Кірова прийшла до цієї школи після п'ятого класу – якраз у 2013-му. Теоретично, якийсь час у 2013-му вони перетнулися у школі – одна навчалася у шостому класі, друга у дев'ятому. Насправді - це, швидше за все, нічого не означає.

Так, є якийсь спільний знайомий. Точніше знайомий знайомого. Взагалі, з теорії п'яти рукостискань зрештою опосередковано всі з усіма знайомі. Навіть я з якимсь Марком Цукербергом чи імператором Японії.

На комп'ютер надійшло повідомлення з позначкою важливо. Ага, прийшли дані щодо третьої жертви. Наш технічний експерт Шаманський, на прізвисько Шаман, розкрив телефон третьої жертви та зміг у найкоротший термін визначити її дані. Викликали родичів, і вони її вже впізнали. Кавенко Наталія Тимофіївна, 2000 року народження. Додамо її в аналіз жертв і проженемо ще раз.

Я дивився новий звіт і відразу дещо впало мені в око. Звісно! Ось він — зв'язок, з нього й треба було починати. Я міг би помітити вже по першім двом потерпілим. Усі три жертви мали серйозні проблеми зі здоров'ям і робили пересадки органів. Серйозне ураження печінки, внаслідок отруєння, у Кірової і як наслідок видалили орган та замінили на донорську печінку. Ільїна, з дитинства якийсь кератоконус, поступове погіршення зору, стала на чергу на трансплантацію. Чекала довгих 8 років, і пів року тому дочекалася. Нарешті, остання жертва Кавенко – серйозна патологія серця. Теж пересадка донорського серця. Теж пів року тому. Що там у нас вирізали у жертв? Печінка та око. Саме те, що їм було пересаджено! Щодо Кавенко, ще немає висновку судмедекспертизи. Ну, я подзвоню Борису Августовичу.

— Борисе Августовичу, привіт. Вибач що турбую. Справа, знаєш, горить. Скажи, що там з останньою жертвою? Так, я знаю, що ще немає висновку. Скажи просто — чи не серце випадково вирізане? Серце? Чому вгадав? Вирахував. Дякую, дуже мені допоміг. Чекаю на висновок.

Ось! Ось вона ниточка. Тепер хапати та тягнути. Як у собаки, що взяла слід, мене взяв азарт. Я налив собі кави та з новим завзяттям почав розбиратися з тим, коли й за яких обставин була проведена пересадка донорських органів жертвам і все, що з цим пов'язано.

По всьому виходило, що потерпілим провели операцію приблизно в той самий час - плюс мінус два-три тижні. Десь пів року тому. Робили у різних клініках. Різні лікарі. Має бути щось спільне. Може, звичайно, що маніяк вбиває і вирізує органи у всіх, кому були пересаджені органи, але таких людей тисячі, а жертв поки що, дякувати Богові, три. Має бути зв'язок. Я відчував це. Щоб там не говорили, а інтуїція – велика річ.

Так, а хто донор органів у кожної потерпілої? Немає такої інформації. Як так? Я набрав Шаманського.

— Сашко, привіт ще раз. Дякую, що швидко розібрався з телефоном третьої жертви. Ти — великий молодець.

— Завжди, будь ласка, Костянтине Олександровичу. —задоволено відповів Шаманський.

— Є тут одна проблема. Усім потерпілим робили пересадку органів. Я хочу дізнатись, хто був донором. Можливо тут якийсь зв'язок. Але таких даних чомусь немає.

— Це вважається закритою інформацією. Щоб це отримати — потрібен окремий запит від прокуратури Костянтин Олександрович.

-— Це довго. А ти не можеш, е... своїми оперативними каналами якось дізнатися?

— Ну… теоретично можна спробувати.

— Буду тобі дуже вдячний, Сашко! А запит через прокурора я, звичайно, надішлю. Ось тільки відповідь буде дня через три тільки, а то й через тиждень.

Шаман був одним із найкращих хакерів, про яких я чув. Так би мовити, "білий" хакер - на нашому боці, боці закону. Менш як за годину мені вже прийшов документ від Шаманського. Ось воно! У всіх трьох жертв один і той самий донор! Катерина Федорівна Іванова. Загинула у ДТП у вересні минулого року. Мала у паспорті позначку на згоду на трансплантацію. Стала донором печінки для Кірової, рогівки ока для Ільїної, серця для Кавенко та лівої нирки для якоїсь Тимощук О. П. Якщо я правий, то громадянка Тимощук О.П. у великій небезпеці! Я швидко знайшов її дані в тому документі, що надіслав Шаманський, і надіслав запит до Харківського обласного центру МВС про місцеперебування Тимощук О.П. 1997 року народження, такий-то номер паспорта, прописана в Харкові на проспекті Людвіга Свободи, 15, кв. 77.

Поки я чекав відповіді, почав шукати інформацію щодо Іванової та ДТП у якій вона загинула. Ага, так ось про що йдеться. Ця аварія, що сталася в ніч на 23 вересня минулого року, не сходила зі сторінок газет, напевно, тиждень. Мажори на мазераті на величезній швидкості врізалися в стовп на Середньофонтанській, поряд із Центральним Залізничним вокзалом. Дорогу машину рознесло вщент. Деякі частини знайшли майже за кілометр від місця ДТП. У машині була дівчина та за кермом хлопець. Хлопець загинув на місці. Дівчина померла у реанімації. Дивно, що за таких обставин у Івановій знайшлися цілі органи, які можна було пересадити комусь.

Я знайшов справу щодо цієї ДТП в архіві (добре, що їх давно оцифрували та далі вели в електронному вигляді). Жертви ДТП: Іванова Є. Ф. та її чоловік Іванов В. М. Ага, висновок судмедекспертизи. У крові в Іванової – 1,2% проміле та 1,6% проміле у її чоловіка. Це, прямо, серйозне сп'яніння. При аварії обидва були не пристебнуті та обидва вилетіли через лобове скло. Івановій, можна сказати, пощастило - вона спочатку майже не постраждала, поки вилітала з машини. А ось при падінні сильно приклалася головою. Як наслідок – закрита черепно-мозкова травма. Встигли довезти до реанімації й там вже померла. Ось фото. Вродлива була дівчина. І не скажеш, що побувала у страшному ДТП. Щоправда, на трансплантацію згодилася лише ліва нирка, печінка, серце та одна рогівка ока. Що там не так з рештою органів я не розбирався.

Іванову Віктору Миколайовичу пощастило менше. Він перший вилетів через лобове скло і собою зніс його, потім його протягло по асфальту, обдерши як наждачкою і в кінці ще й прилетіли якісь частини машини, нашпигував його тіло всякими залізними деталями. Тут фотографією не помилуєшся. Ще й окремо список витягнутих із нього залізок додається з фотографіями.

А хто вони були. Звідки грошенята на мазераті?

Мої міркування перервав дзвінок робочого телефону. Мені зрідка хтось на нього дзвонить, більшість – на мобільний, тому це було дуже несподівано. Я аж здригнувся.

— Так, слідчий Котов слухає.

— Вас турбує слідчий Петрашевич, Шевченківське районне відділення Харкова. Ви робили запит по Тимощук Олені Петрівні?

—Так — я.

— Дозвольте поцікавитись у зв'язку з якими обставинами?

— У нас кілька убивств, об'єднаних у серію. Є підозри, що Тимощук підходить під деякий фактор, який об'єднує інших жертв, і їй загрожує велика небезпека.

— Запізнилися ви. Тимощук було вбито 12 лютого цього року. Я веду цю справу.

— За обставин смерті – у неї була хірургічним методом видалена ліва нирка?

— Так точно! Звідки знаєте?

— Фактор, що об'єднує жертви. Виходить це частина нашої серії. Я зроблю запит, щоб справу Тимощук передали нам і об'єднали з нашим розслідуванням. А поки що можете мені вислати деталі?

— Без проблем! - схоже це діло висіло глухарем у харківського колеги та він був радий позбутися його.

Я поклав слухавку. Отже, Тимощук була першою жертвою. І значить – я копаю у правильному напрямку.

Добре, донорські органи – це зачіпка. За цю ниточку треба тягнути, і я вийду на вбивцю. Що у нас на цьому кінці? Донор: покійна громадянка Іванова. Хтось збирає її органи? Для чого? Як він може бути пов'язаний з Івановою? Хто ще є у справі? Хірург, який робив трансплантацію органів Іванової – Франкін Віктор Михайлович. Убивця професійно діє лазерним скальпелем, користується потужними анестезійними ліками та у мене тут у справі фігурує хірург, як єднальний фактор. Не можна просто пройти повз це. Ага, цей Іванов Віктор Миколайович, загиблий чоловік Іванової, до речі, також хірург. Відомий пластичний хірург – ось звідки гроші на мазераті. Але він – мертвий. А ось його колеги могли б бути на підозрі. У когось із них міг би бути зв'язок з Івановою. Взагалі непогано б дізнатися більше про Іванових. Потрібно поговорити з братом Віктора, який опізнав загиблих.

Я глянув на годинник - ого, пізно вже. Запрацювався. Ну, план на завтра накрапав: поговорити зі знайомими та родичами Іванових, поговорити з хірургом, який робив трансплантацію. Як його там? Ага, Франкіним. Що ще? Відпрацювати звіт щодо Тимощук та додати його до справи. Раптом якісь важливі докази на місці її вбивства?