Завжди поруч з тобою

Завжди поруч з тобою

Закралось кохання у душу мою,

Живе там разом із любов’ю,

Тебе, мій коханий, не відпущу

З життя та із серденька свого.

Затишно й безпечно з тобою іти

Крутими шляхами життя,

Тримаєш за руку мене ти завжди,

Нам шлях осяває зоря.

За руку ще в юності ти мене взяв,

У очі мої подивився й сказав:

«У радості й горі, здоров’ї – завжди

Поруч з тобою буду іти».

Як тьохкало в грудях серденько моє!

Я вірила твоїм словам!

Подякую Долі, що ти в мене є,

Нікому тебе не віддам!

«О, їй пощастило, - всі заздрять мені, -

Такого тепер не знайти…

Він разом із нею йде в поле, у ліс,

Тримає за руку завжди…»

Я ж міцно стискаю долоню його,

Підтримую як спотикнеться,

Дивлюся у очі кохання свого

І чую як серденько б’ється.

Інакше не вмію, не хочу одна

Долати вершини, стежини життя.

З коханим - найвищу вершину здолаєм,

На жодній стежині не заблукаєм.

Разом з моїм милим – велика ми сила:

В роботі, в нещасті, в любові!

Життя, як у річці вода спливає,

Але у душі ще весна буяє!

Багато часу ми проводим в розмові,

Він дивиться в очі мої волошкові…

Отак день за днем і минає життя,

Прекрасним моментам нема вороття.

Кохання, як квіточку треба плекати,

Словами та вчинками підживляти.

Це праця щоденна, підтримка у всьому,

Коли розумієш людину з півслова.

Закралось кохання у душу мою,

Його я плекаю і не відпущу.

Затишно носити у серці любов!

Серця наші б’ються щораз в унісон!