Листопадова пора

Листопадова пора

Спохмурніло, потьмяніло,

Листопадовим чорнилом

вулиці пусті залило.

Зашуміло, задощило.

Враз природа обважніла.

Дрімотою оповило.

Посіріло, затуманилось,

може сонце таки б зглянулось

і промінчика кинуло,

Чи в безмежності згинуло?!

Заблудилось? Заховалось?

Кармазиновим листям награлося.

Утомилося, покотилось,

дощовою водою умилося

й до весни в небесах схоронилося.

Безпросвітна темнота.

Безтілесна німота.

Загорнула в мокру ковдру

листопадова пора.

Задивилась… замарилась…

Таємничому дню підкорилася,

Захотілось…

Вслід за сонцем піти в забуття…