Сватання
100905
У вас товар, у нас купець.
Віддайте доньку під вінець.
Вона красива, молода,
Із вами досить пожила.
Тепер же ж у нову домівку
Пустіть із сином-зятем дівку.
Чи відпускаєте? Відпускаємо!
Наречений в нас козак,
На всяке діло він мастак.
Коли не так щось – все поладить
І помайструє і порадить.
Хлопчина красень – молодець.
Бажаєш йти з ним під вінець?
Наречена? Бажаю!
А ми невісточку в родину
За рідну приймемо дитину.
Ні словом не проймем, ні ділом.
Тож обнімайтеся сміливо.
Та із весіллям не баріться.
Бо час вже й випить, як годиться!
Пора вже? Пора, пора!
(Квітень 2014 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯