Сватання

100905
Публікація: 18.11.2024
Вірш
Завершено

У вас товар, у нас купець.

Віддайте доньку під вінець.

Вона красива, молода,

Із вами досить пожила.

Тепер же ж у нову домівку

Пустіть із сином-зятем дівку.

Чи відпускаєте? Відпускаємо!

Наречений в нас козак,

На всяке діло він мастак.

Коли не так щось – все поладить

І помайструє і порадить.

Хлопчина красень – молодець.

Бажаєш йти з ним під вінець?

Наречена? Бажаю!

А ми невісточку в родину

За рідну приймемо дитину.

Ні словом не проймем, ні ділом.

Тож обнімайтеся сміливо.

Та із весіллям не баріться.

Бо час вже й випить, як годиться!

Пора вже? Пора, пора!

(Квітень 2014 р.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі