Небо одне

Святослав з юності знав про силу догм. Він бачив, як нові вчення стирають старі звичаї, мов вітер здуває сліди на піску. І коли він зустрічає юнака з очима, які, здається, вміщують у собі два світи, то розуміє: цей вибір — не просто вибір серця, це вибір між тим, щоб зламатися або зберегти в собі людину. І як можна сказати, що твоє небо істинне, а моє — ні, коли одне й те ж сонце щоранку сходить над усіма нами?