Піно Гріджіо

Ти мені скажеш сумно "Прощавай".

Я зрозумію – це остання мить,

І руку твою мушу відпустить

Та на останок мовити "Бувай".

А далі я беру валізу.

Вже чую про посадку на літак.

Шкода, що все завершиться ось так,

Та змінювати щось уже запізно.

Насправді мені б так хотілось,

Щоб ти мене хоч зараз зупинив,

Бо саме в цю хвилину зрозумів,

Що бути нам разом судилось.

Та ти мовчиш цілком відверто.

І я показую свій документ.

Іще ловлю один момент –

Все сподіваюся на щось уперто.

Сідаю поруч із вікном.

Питаю, чи є Піно Гріджіо,

Бо маю намір в стані відчаю

Провести цей політ з вином.