Ноунейм

Я - ноунейм. І я цим пишаюся.

Ходжу в «Сільпо». Гладжу кота.

Іноді пишу. Спроквола, поволі.

Можу і швидко. Як вірш сей. Вночі.

Маю залежність. Від кави. І книг.

Без них жить негоже. І не бажаю.

Нас таких сотні. Під тиском орбіт.

Без імені й прізвища.

Добрих. Стривожених.

Злих і смішних.

Трохи самотніх.

Почасти зломлених.

Безліч звичайних.

Веселих й сумних.

То нащо боятися?

Чи вісь життя зміниться

як зробимо те, що хочемо МИ?

Ми - ноунейми. Нас сотні. Мільйони.

Двоногих комах, що повзуть до мети.