Дощ, цигарки, ножиці

Сіре марево ранку —

Світлих дощів діаманти

Грають небес забаганку,

Летять вниз під бій курантів,

Розсипаються в прах,

Щезають в тумані…

Чи то цигарок запах

Вводить в оману.

Два недопалки на асфальті

Мочить нещадний дощ.

Крові багряної вартість

Змита водою з площ.

Смерть на балконі засіла…

Більш не скидатимуть

Цигарок недопалки сірі

Тонкі пальці просто в бруд.

Де ще вчора життям

Скляні очі блищали,

Смарагда волосся

Руки палко зрізали,

Лезо шкіру смугувало…

Вже сьогодні його немає.

Срібні ножиці одіялом

Висохла кров укриває.

Надії більше немає —

Та є пурпурові світанки.

Життя людей нещадно ламає,

Смерть же ховає останки.