***

Сьогодні сонце падає на дно,

Рахують кола на поверхні зорі.

І завтра, мабуть, не спливе воно,

Лишиться експонатом новим в морі.

Між потонулих, трощених човнів;

Між каравел величних, галеонів;

Вмостившись на перині зі скарбів:

Піастрів, талерів, смарагдів і дублонів.

Йому, напевне, буде краще там,

Поміж подібних згублених, коштовних.

Хоч буде чухатись об що китам,

І кому гріти їх таких холодних.

Воно хоч трохи там ще поживе

І вибухне пізніше надновою.

Або за течією попливе

Туди, де небо обнімається з водою.

28.09.2023