Ясно-ясно сонечко (пов:мама)

00096
Публікація: 11.12.2024
Вірш
Завершено

Ясно-ясно сонечко

І кіт на підвіконечку

Полю бур'ян по горлечко

Не бачила я моречка

Завжди блукала полечком

Тут квіти, що не в'януть

Тут люди, що не крадуть

І не введуть в оману

Як не наївна й п'яна

Тут захист за парканом

Та й я тут у пошані

Нема мені догани

Все ясно, як не гляну.

Хоч як була заручена

Крутили мені ручечки

Обручена, розлючена

Розлучена, засмучена

Та кіт на підвіконечку

Я тут гуляю полечком

В гостях колишніх дружечок

Присяду їм на вушечка

"Нічого, то таке, та все воно пройде

Знайдеш ти ще своє, та якось то буде"

Та я, мабуть, дивачка, не маю нетерплячки

Подачки для жебрачок

Та вже пішла балачка

У моряка — сверблячка

"Не бачила ти моречка"

Не треба мені моречка. І морячка не треба

Не хочу джинсів варених,

Грошей з робіт віддалених.

І шлюбів респектабельних

Нема у моїх намірах.

Тут ясно-ясно сонечко

Тут кіт на підвіконечку

"Дурна, послухай, донечко

Та він піде у моречко

А ти забудеш горечко

І бур'яни по горлечко"

Ну раз така гарячка — я золотошукачка

Таку має болячку моя нова своячка.

Ще досі ясно сонечко

І кіт на підвіконечку

З ним грають син і донечка

Моряк у своїх моречках

А я піду на полечко

Там бур'янів по горлечко.

Я в школі секретарка. У мене іномарка

І як зайду до лавки запрошую на чарку

Своїх сусідок дружечок

Що мають гострі вушечка

Й у кожної пліткарки

Все гарячіше байки.

А я спущусь на кладку

Подумаю про сварку

У морячка я бранка

І сонце вже за хмаркою.

І кіт вже не розрада

Покинула посаду, прощалась із сільрадою

Знайшла в собі браваду і вже на автостраді.

Тут світить світить сонечко

І хвилі тут на моречку

А квіти у бляшанках

Сусідки тут панянки

Що вчепляться в горлянки

Таким як я селянкам

Тут ґрати, не фіранки

І за міцним парканом

Приватність, а не захист

І темно-темно сонечко

І я на підвіконечку

Вином заллю я горечко

Життя мені по горлечко

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі