Одержимість

Я прийду до тебе серед ночі,

Як почуєш шепіт мій

Ти тікай, туди де бачать очі,

Бо з тих пір ти будеш тільки мій.

Я вгризатимусь тобі у шию,

В скроні кігті свої запущу,

Міцно обійму і не покину,

І ніколи більш не відпущу.

Ти тікай, тікай кудись за обрій,

Знайди сховок, прихисток, людей.

Із тобою я пограюсь так охоче,

Поки питиму свій чай сорту "ерл грей".

Ох! Налякані ці місяцеві очі,

І тіла здриг, як кролик на снігу.

Я доторкнутись так до тебе хочу,

Втамуй в мені нестерпну цю жагу.

Ах, так солодко, що навіть тіло мліє,

І в цім екстазі знову зароджусь,

У безкінечності життя й зневіри

Тільки на тебе, любий, помолюсь.