***

40095
Публікація: 16.12.2024
Вірш
Завершено

У сяйві відблисків очей,

У тлі обличчя напівтону,

Вздовж ліній вигинів плечей

Я все шукав свою ікону,

Свій ідеал, свій абсолют,

Свою Венеру, Афродіту,

Свою царицю Хатшепсут,

Свою Марго, свою Лоліту.

Але щоразу знов не та.

Здається схожа, але інша.

Сто перша з поміж інших ста.

Неначе краща, але гірша.

І не збагнути, не знайти

Розгадки; вічна таємниця, -

Чому лиш ти, одна лиш ти

Мені вночі щоразу снишся.

10.07.2021

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі