***
40095
У сяйві відблисків очей,
У тлі обличчя напівтону,
Вздовж ліній вигинів плечей
Я все шукав свою ікону,
Свій ідеал, свій абсолют,
Свою Венеру, Афродіту,
Свою царицю Хатшепсут,
Свою Марго, свою Лоліту.
Але щоразу знов не та.
Здається схожа, але інша.
Сто перша з поміж інших ста.
Неначе краща, але гірша.
І не збагнути, не знайти
Розгадки; вічна таємниця, -
Чому лиш ти, одна лиш ти
Мені вночі щоразу снишся.
10.07.2021
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯