Тенети розпусти

Збудження виринає крізь шкіру,

Привласнює думки, вигинає тіло,

Захоплює свідомість тваринною хіттю.

Руки ковзають по шиї нижче,

Довгі пальці спускаються ближче.

Гарячі краплі ошпарять ребра,

Вивільнять назовні важкі хрипи.

На тілі з'являються синюшні мітки,

На стегнах розсиплються рельєфні укуси.

Червоні плямки — це докази нашої розпусти.

Сліди від чорної мотузки на кистях,

Зійдуть тільки завтра, до вечора ближче.

І знову, щоночі її руки все нижче,

Вона пригортається до мого тіла ближче.

Ми вдихнемо одне повітря, тихіше...

Нумо разом щоночі пірнати,

В наших тенетах розпусти блукати