Думки про туман і світло

Сиджу дивлюся у вікно, мої очі потрапили у полон неймовірно гарного виду вулиці, туман створює атмосферу, болі, смутку, мряки і безнадії, але цей ліхтар за деревами з іншого боку вулиці, схожий на вогник надії який не відпустить ніколи. Який не згасне. Він горить у грудях кожного з нас. Він не відпускає нас, горить у серця і полонить мозок собою, закриваючи доступ до логічних думок. І ми віримо, ми не пручаємося йому, ми ідемо за ним у туман, у невідань і небезпеку, попри калатання серця. І попри сироти які розповзаються по шкірі