Дівчина що вміла слухати

Коли втрачаєш себе, то це найстрашніше. Бо немає ні болю, ні радості. Втрачається сенс всього. Добре, що дівчина віднайшла себе. Весна всім нам в поміч! Гарне оповідання!

Ґречно дякую❤️

Дуже поетична мініатюра і життєва водночас. Драматизму рівно стільки, скільки треба.

Дякую🫶

Цікавий і змістовний текст. Намальований цікавий і неоднозначний психологічний образ. Глибоко Ви аналізуєте людину, людські фобії, підсвідомість. Дуже оригінальна структура, стилістика. Важко визначити жанр і напрямок - тут поєднання різного - автор шукає свій стиль, має своє бачення тексту. Метафори просто чудові і зачіпають до глибини душі. Під час читання тексту інколи виникає відчуття, що автор хотів сказати: усе, що так недавно зеленіло й квітувало на цьому лузі, вже відцвіло і зів'яло! А скільки меду надії носив я звідси в свої вулики! У всіх юних серцях запанувала старість, але не так старість, як втома, а як заспокоєння. А ще недавно я бачив як молоді люди вдосвіта вибігали відважним кроком, та ноги їхнього пізнання втомились, і вони паплюжать свою ранкову відвагу. Нехай краще повіє свіжий вітер і відлетить усе зів'яле від людей! Це суб'єктивні враження - можливо я і помиляюсь. Кожен читач в таких текстах бачить своє.

Пане Артуре, як же приємно знову вас бачити🥰 Хотілося б вірити, що автор не шукає себе, а знайшов — у цьому пошуку, у різноманітності, в дозволі творити як перемінливий весняний вітер. Мені дуже подобається ваше бачення — воно так близько до правди. Дякую☺️

Ех... Гарненька, симпатична історія. Ця дівчина, яка не виходить з дому, ці реліквії це все робить особливий шарм. А описи... Ця книга один великий опис, з елементами дій. Ніколи такого не бачив!

Дякую, приємно що історія сподобалась🤗 Щодо структури, це своєрідна поезія в прозі, ще й у форматі есе, не дуже поширений прийом. Люблю експериментувати😊

Вдалий експеримент)

Дуже круто описані внутрішні переживання героїні)))на деякий час залип в роздумах

Дякую🤗 На роздуми й був розрахунок)

Перечитала цей чудовий твір і зрозуміла що хотіла б аудіокнигу, жіночим солодким голосом під ніжну мелодію, яка зачаровувала б не менше ніж Твоє оповідання. Дійсно, серед безлічі речей так легко загубити себе, але цього робити ніяк не можна, бо врешті-решт єдине що Ти маєш це своє власне Я. От вмієш же писати щось миле, світле і добре!)

Аудіокнига це прекрасно, треба над цим подумати🤔 Таак, вмію і миле, але ж в мене два обличчя, інше теж хоче висловитися😏 Дякую за відгук, дуже приємно коли мої "діточки" подобаються🥰🤗❤❤

Дуже сподобалось, чудові описи, під час читання з'являється багато думок на міркувань, оповідання занурює в себе та викликає емоції, це прекрасно, дякую

Дякую за відгук🤗 Приємно що текст відкликається❤

Відчуваю і мурашок на шкірі, і певну ностальгію.

Дякую❤❤❤

Мені спочатку уявилась літня жінка, я наче бачила її збоку, як вона перебирала речі, ходила вуличками. А потім, коли виявилось, що це дівчина, я трохи здивувалась. Перечитала оповідання ще раз. Воно вже бачилось по-новому, і навіть чулось.) Ви виправдовуєте своє призвіще: твір мелодійний, якийсь пронизливий. Мені сподобалось, як ви пишете.

Хотілось показати у цьому творі зв'язок поколінь, і ви цей зв'язок одразу вловили, саме тому літню жінку і побачили🤗 Дякую, мені дуже приємно що ця історія прийшлась до душі❤

Психологічно, неочікувано, мені дуже сподобалось)

Дуже дякую)) Мене з початком війни покинула фентезійна муза(( Ось вирішила звернутись до власних емоцій, най не заважають, а ліпше працюють) Радію, що сподобалось🤗