Старість

Людина проживає,

Життя лунає та триває.

Все ходить та біжить,

Бо справи нескінченні.

А потім тіло загасає,

Хвороби заробляє.

І вже не може піти,

Робити, що колись.

Як же ви постаріли,

Обличчя зморшки вкрили.

Згорблені, з палками,

Йдете ви по харчі.

І шкода, що ви стали,

Такими старими людьми.

Згадавши всі події,

Молодість і мрії, які були колись.

Із вроди воду не пити,

Здоров'я не купити,

За гроші та молитви.

Пігулки треба пити.

Не повернути рідних,

Не повернути час.

Характер загартували,

Навчили ви чомусь мене.

Я поважаю,

Хоча не завжди допомагаю.

Але я пам'ятаю,

Хоча не всі живі.

– 22.12.2024