Має бути так

То була чорна ніч, пекельна, люта

І там від полум'я світилися міста

Колись частина вільної країни

Та не сьогодні, зараз тут іде війна

Юнак приїхавши сюди з майдану

Був повен сили, волі до життя

Приїхав боронити батьківщину

Вона як мати, в нас вона одна

Хоч іноді бувало дуже страшно

З вогнем у серці бився до кінця

Бо зрозумів, що той хто зрадить батьківщину

Не має більше права на життя

В ту ніч ішов безмежно довгий обстріл

І від розривів обертом йшла голова

Із міст та сіл лишався тільки попіл

Побачив пекло він ще за життя

Ховаючись під землю як найглибше

З молитвою до матінки й отця

Він вірив що настане та хвилина

Коли закінчиться ця проклята війна

І вже не буде чути звуків автоматів

І жоден більше не впаде літак

Підніметься з колін наша країна

Бо ми живі ми вільні, має бути так

А час ішов, летіли дні за днями

І оповита сумом була кожна новина

Пройшов вже рік, за ним почався другий

Коли кінець ніхто не зна

Він бачив смерті своїх побратимів

Які за Україну кидали себе у бій

Вони були для когось другом, батьком, сином

Про це один лиш спогад викликає біль

Та він терпів, він щиро вірив

Наступить час розплати й каяття

І знову буде мирним небо України

І знову буде чути пісню солов'я

І кинуть зброю наші супостати

І більш не буде плакати рідна земля

Бо в ньому б'ється серце українця

Бо він-народ, бо він одна сім'я