Кавові милі

Залишене - не повернуте...

Залиш мені погляд зів'ялої в сутіні хвилі,

Залиш мені полум'я, мовби срібли́ться на дим.

Пове́рнеться спомин на лічені кавою милі,

Де ми не забуті у тисняві стоншено-рим...

І зрошені сіллю ми знову пірнемо в довіру,

Налякані грою ми станемо просто-людьми,

Де легко створити ОДНУ досконалу надію,

Де важко розбитись у лоні живої пітьми.

А збіднене щастя знову вкладеться у стрічку:

Вона невагома в пориві земної краси...

Залиш мені погляд, його заховаю в порічку:

Нехай визріває до літепла вічно-зими...

26.12.2024