З любов'ю

00070
Публікація: 08.01.2025
Вірш
Завершено

Осінь 2023

З любов’ю зварена кава,

З любов’ю сказане слово,

З любов’ю погляд ласкавий

І ти вже щаслива й здорова.

З любов’ю не треба багато,

Так ніби і повсякденно

І будень стає наче свято

Посеред днів буремних.

Запиляться на полицях,

Томи книжок про стосунки,

Хтось в черговий раз розізлиться,

Шукаючи десь порятунку...

А для щастя потрібно так мало,

Часом горнятко кави для когось,

Щоб боліти в душі перестало,

Щоб зникла примарна тривога.

З любов’ю міняються долі,

І щастя стає стилем жити,

З любов’ю – це вітром у полі

Без меж і кордонів летіти.

Усе можливо з любов’ю

І хто не знає – не любить.

Неначе каміння коштовне,

Хтось знайде. А хтось знайде

Й загубить.

Треба жити з любов’ю,

З нею не страшно й вмирати.

Вона ніжно і навіть безмовно,

Невиліковне здатна зціляти.

З любов’ю на все подивися

І зникне озлобленість світу,

Не вмієш любити? Вчися?

Любити – це просто світитись!

Cristine@

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі