З любов'ю
Осінь 2023
З любов’ю зварена кава,
З любов’ю сказане слово,
З любов’ю погляд ласкавий
І ти вже щаслива й здорова.
З любов’ю не треба багато,
Так ніби і повсякденно
І будень стає наче свято
Посеред днів буремних.
Запиляться на полицях,
Томи книжок про стосунки,
Хтось в черговий раз розізлиться,
Шукаючи десь порятунку...
А для щастя потрібно так мало,
Часом горнятко кави для когось,
Щоб боліти в душі перестало,
Щоб зникла примарна тривога.
З любов’ю міняються долі,
І щастя стає стилем жити,
З любов’ю – це вітром у полі
Без меж і кордонів летіти.
Усе можливо з любов’ю
І хто не знає – не любить.
Неначе каміння коштовне,
Хтось знайде. А хтось знайде
Й загубить.
Треба жити з любов’ю,
З нею не страшно й вмирати.
Вона ніжно і навіть безмовно,
Невиліковне здатна зціляти.
З любов’ю на все подивися
І зникне озлобленість світу,
Не вмієш любити? Вчися?
Любити – це просто світитись!
Cristine@
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.