Розділ 5
З абсолютно незворушним виглядом Джеймс прямував до свого автомобілю, не звертаючи уваги на перелякані погляди прислуги маєтку. Ніхто з них не наважився поставити жодного питання і дізнатися, куди й навіщо молодий господар везе смертельно хвору дружину та новонародженого сина.
Джеймс сів за кермо, відштовхнувши шофера, і завів двигун одного з перших в Массачусетсі автомобілів — красеня з позолоченою фурнітурою та дерев'яною панеллю, під назвою Пірс Ерроу.
— Він неодмінно розповість батькові, куди я відвіз Скарлетт і Ніколаса Шона. Я навряд чи зможу пояснити, чому вона в Аргайл-Хаузі, — пояснив Джеймс, спритно звертаючи в наступний квартал.
— Круто ганяєш! У моєму світі ти був би не гіршим Шумахера, — промовив Шон, намагаючись підтримати бесіду й притискаючи до себе малюка.
— Як скоро ти зможеш повернути їх назад? — запитав Джеймс, зупинившись біля Аргайл-Хауз.
— Я не знаю. Я не лікар і мало в цьому тямлю, але в моєму світі є маса ліків і після пологів практично всі жінки залишаються живі й здорові. Джеймс, я її врятую. Клянуся тобі! — Шон знову підняв Скарлетт на руки, передавши малюка Джеймсу.
Вони разом швидко пройшли в хол і піднялися в кімнату Скарлетт.
Джеймс з побоюванням подивився на дзеркало:
— Весь цей час крихітна частинка мене не могла повірити в розповідь Скарлетт і ось зараз ти тут…
— Джеймс у мене теж багато питань, але потрібно поспішати. Ти підеш зі мною? — Шон подивився на нього.
— Я не можу. Я повинен повернутися в Гамільтон-Холл та пояснити, що сталося. Хоч якось.
— По той бік дзеркала моя добра подруга і вона допоможе. Якщо сумніваєшся в мені, не сумнівайся в ній, — Шон усміхнувся і разом зі Скарлетт пройшов крізь дзеркало.
Через мить повернувся та забрав з тремтячих рук Джеймса малюка:
— Джеймс, я їх поверну. Обох.
Гамільтон кивнув й швидким кроком попрямував геть.
2016 рік. Бостон. США
Знову повернувшись у свій час, Шон глянув на стривожену Рене.
— Швидка вже їде, — промовила вона.
— Дуже добре. Тепер потрібно скласти історію того, хто така Скарлетт, звідки вона і де її документи, — відповів Шон, дбайливо заколисуючи малюка.
— Дай мені його, — Рене простягнула руки й взяла Ніколаса Шона. — Ну, привіт! Ось ми і познайомилися, прадіду.
Шон схилився над Скарлетт і погладив її по вологому гарячому чолі:
—Бачиш, я вже змінив твоє минуле. Знову змінив. У нас все вийде. Я знаю, що ти чуєш і віриш в мене. Ти завжди в мене вірила. О, Скарлетт!
Рене уважно подивилася на Шона і на те, як він цілує стислі в своїх долонях пальці Скарлетт й відкриття, немов удар блискавки, вразило її в саме серце.
Все вийшло навіть легше, аніж Шон та Рене припускали. Рене назвала Скарлетт своєю кузиною і повідала, що та приїхала провідати рідних, аж раптом у неї почалися передчасні пологи. У тому, що малюк повинен був народитися на тиждень пізніше, лікарі не сумнівалися, але поставили низку запитань, чому під час переймів вони не звернулися в лікарню. Рене й тут миттєво зреагувала та збрехала, що вони готувалися до народження дитини вдома і вона, Рене, проходила курси акушерства. Не знайшовши при огляді Ніколаса Шона ніяких проблем, лікар навіть похвалив її за відмінне навчання, а далі вся увага зосередилася тільки на Скарлетт.
Рене прославляла небеса й сценаристів старого серіалу «Зачаровані»*, де була подібна сцена, коли дві сестри готувалися вдома прийняти дитину у третьої.
Увесь той час, поки Скарлетт перебувала в реанімаційному відділенні, Шон був не схожий сам на себе. Він притулився спиною до стінки, дивлячись в одну точку, і навіть не рухався.
І тільки коли Рене зібралася зателефонувати Фелісіті, немов прокинувся:
— Ні, не телефонуй, про Лілі я все одно ще нічого не дізнався, а решта... Їй не так вже необхідно знати.
Рене згідно кивнула:
— Ти не встиг нічого запитати про Лілі? Я так розумію, поруч зі Скарлетт її не було?
— Не було, але в ту мить я спершу повинен був врятувати Скарлетт. Я знаю, Лілі зробила б те ж саме, — відповів Шон. — Як думаєш, вони зуміють їй допомогти?
— Думаю так. Доктор сказав, що шанси не погані, але, Шон... — Рене змовкла, підбираючи слова. — Якщо Скарлетт залишиться жива, як це вплине на нову історію нашого часу?
— Я не думаю, що щось кардинально зміниться. Якби Джеймс одружився вдруге і у нього ще були б діти, все б змінилося докорінно, а так... Вони просто проживуть своє життя разом, — втомлено відповів Шон, потираючи перенісся і присідаючи на стілець. — Твоя історія, історія Сари, Хетті та Патріка не зміниться.
— А що, коли у Скарлетт та Джеймса народиться ще одна дитина? Адже тоді теж все круто зміниться, — припустила Рене.
— Ми обговоримо це. Розповімо Джеймсу й Скарлетт про наші побоювання, але не зараз, Рене. Добре? — заблагав Шон.
Рене кивнула і підійшла до вікна. У серце прокралася образа: чи то Шон багато чого вимагав від неї, чи то вона занадто багато хотіла від Шона.
Коли нарешті з реанімації з'явився вже знайомий Рене лікар, вона легенько торкнула Шона за плече і підвелася зі стільця. Шон підвівся слідом.
— Лікарю, що? — Шон затремтів, немов його бив озноб.
— Прогноз стану міс Гамільтон оптимістичний. Нам вдалося зняти жар. Зараз їй крапельним шляхом вводять антибіотики і асептики, що борються в самому осередку інфекції. Таку реакцію дала внутрішня інфекція родових шляхів. Швидше за все якийсь з гінекологічних інструментів не був стерильним. Ось з таких причин я є прихильником пологів тільки в спеціалізованих медичних установах. Зрозумійте, викликали б ви швидку на годину-другу пізніше і вона могла померти, — відповів лікар, скоса поглядаючи на Рене.
— Ми розуміємо. Я всім тепер розповідатиму про те, які небезпечні домашні пологи і що практикувати їх не варто, — винувато кивнула Рене.
— Головне, що небезпека минула. Температура зараз тримається на рівні сімдесяти семи градусів**. Я думаю ще кілька днів у лікарні і ви зможете забрати додому маму та новонародженого, — відповів лікар. — Зараз вони відпочивають і ви теж можете поїхати додому. Міс Гамільтон під цілодобовим наглядом медиків. Вам нема чого боятися. Зустрінемося завтра, — лікар підбадьорливо усміхнувся і залишив їх.
Рене поглянула на Шона:
— Ну, ось бачиш, все позаду. Вона жива. Ти врятував її.
— Знаю. Тепер мені потрібно назад в минуле, — відповів Шон.
— Можна з тобою? — невпевнено запитала Рене.
— Комусь потрібно залишитися зі Скарлетт і все їй пояснити. Нехай вона і не знає тебе, але була в нашому часі. Вона все зрозуміє. Побудь з нею, адже в минулому тобі буде ще складніше, — винувато відповів Шон. — І тобі й справді потрібно відпочити.
— Тобі теж, — відповіла вона.
— У мене немає на це часу, — втомлено усміхнувся Шон. — Я повинен повідомити Джеймсу, що з його дружиною все добре, а ще, нарешті, дізнатися, де Лілі.
— Я буду зі Скарлетт і все їй поясню. За це не хвилюйся, — запевнила його Рене.
— Дякую.
— Вона ж і мені не чужа людина, — кивнула Рене.
Шон попрямував з лікарні відчуваючи, як серце в грудях танцює ріверденс.
1916 рік. Бостон. США
Перехід зайняв всього кілька хвилин і Шон полегшено зітхнув, побачивши Медді, котра сиділа на ліжку Скарлетт. Поруч лежав приготований для нього одяг: костюм і сорочка коричневих відтінків.
Вона миттєво схопилася на ноги:
— Містер Шон!
— Як добре, що ти тут, — усміхнувся Шон.
— Містер Гамільтон наказав мені дочекатися вас і супроводжувати в Гамільтон-Холл. У цьому маєтку заправляє місіс Аргайл і тут вам не вдасться спокійно поговорити, — відповіла вона, роблячи уклін.
— Він молодець, що додумався, — кивнув Шон. — Тоді йдемо швидше.
— А місіс Скарлетт? — обережно запитала Медді, першою виходячи в коридор.
— Вона жива, Медді, — Шон втомлено усміхнувся.
— Слава Всевишньому! Містер Шон, ви її врятували, — Медді скрикнула і швидко доклала долоньку до вуст.
— А де Прімроуз? — запитав Шон, коли вони прокралися на вулицю і вибігли на тротуар.
— Місіс займається патронажем недавно відкритого в Бостоні інституту для юних леді. Її практично не буває в маєтку, — відповіла Медді.
Уздовж тротуару Шон помітив автомобіль Джеймса і Медді провела його до дверцят.
— Медді, де Лілі? — не втримався Шон. — Я знаю, що Ніколас пішов на фронт. Чому? Що з моєю сестрою?
Медді затремтіла, немов її опанував англійський піт.***
— Медді? — Шон стиснувши її плечі струснув.
— Буде набагато краще, якщо вам все розповість містер Гамільтон, — ледь ворушачи вустами, відповіла Медді.
В той момент Шон зрозумів — трапилася біда.
Водій Джеймса був куди повільнішим, ніж навіть старий пікап Рене, і Шону здавалося, що від напруги його мозок скоро вибухне, тому як тільки водій зупинився біля воріт маєтку Гамільтон-Холл, Шон вискочив і кинувся далі пішки. Стукати не довелося, служниця миттєво відчинила двері, немов була приставлена вартою і пропустила його в пишно обставлений хол, а потім провела в кабінет на першому поверсі, де очікував Джеймс.
Щойно служниця відчинила двері, голоси в кабінеті стихли. Шон пройшов всередину і зіткнувся віч-на-віч з батьком Джеймса — Чарльзом Гамільтоном.
Чоловік був розлюченим: його пухке обличчя з завитими вусами почервоніло, а очі блищали недовірою.
— Батьку, а ось і новий лікар Скарлетт, — незворушно представив Шона Джеймс. — Містер Шон Трілборн.
— Мені здається знайомим ваше обличчя, містер Трілборн. Ми могли зустрічатися раніше? — поцікавився Чарльз, розглядаючи Шона.
— Все можливо, — ледь відходячи від вигадки Джеймса, відповів Шон. — Смію повідомити радісну новину. Місіс Гамільтон почуває себе краще. Жар спав і вона відпочиває. На превелике щастя, ми взяли на огляд і малюка. Якби цього не зробили, могли упустити серйозне захворювання.
Обличчя Джеймса змінилося до невпізнання. Лід в очах тріснув і крізь нього проступила тепла блискуча зелень. Куточки рота піднялися, стираючи похмурий вираз. Він знову став тим гордим юнаком, яким Шон його запам'ятав:
— Ви в цьому абсолютно впевнені? З нею все буде добре?
— Так, містере Джеймс, абсолютно впевнений, — усміхнувся Шон.
— А тепер, якщо ви не заперечуєте, батьку, я хотів би трохи детальніше обговорити з лікарем стан моєї дружини, — Джеймс з викликом глянув на Гамільтона-старшого.
— Прошу, — Чарльз піднявся і, надмірно кивнувши Шону, покинув кабінет.
Джеймс приклав палець до вуст, вичікуючи кілька хвилин, а потім промовив:
— Ти врятував і моє життя. Відтепер я твій боржник вічно.
— Повір, ти й без неї гідно прожив життя. Я...читав, — Шон перевів подих та продовжив. — Джеймс, що з Ніколасом і де Лілі?
— Чому ти повернувся лише через п'ять років?
Вони поставили свої головні питання одночасно і якусь мить просто дивилися один одному у вічі.
Джеймс першим повністю опанував себе і продовжив:
— Лілі ж пішла. На початку 1914 року. Хіба ти не знаєш?
— Що значить пішла? Як вона могла піти, якщо поруч були Скарлетт, ти і Ніколас? — закричав Шон.
— Сідай! — наказовим тоном відповів Джеймс, але враз голос його пом'якшав. — Я все тобі розповім. Все по порядку. Обіцяй вислухати, а після роби свої висновки.
— Вона мертва? — Шон навіть не впізнав власний голос.
— Того вечора, коли ти пішов, Скарлетт провела її до дзеркала, але пройти вона не змогла. Ніколас та Скарлетт були нажахані. Вони не розуміли, що сталося. Лілі ридала у Ніколаса на плечі, Скарлетт її заспокоювала, а я, довідався всю правду... Я думав, що ж нам робити далі. Ми розуміли, що навмисне зрушити дзеркало ти не міг і прийшли до висновку, що трапилося непоправне. Ніколас припустив, що дзеркало могло розбитись.
— Воно й було розбите. Однією причмеленою дурисвіткою, — вставив Шон, дивлячись кудись повз Джеймса.
2016 рік. Бостон. США
— Першим повернув собі самовладання Ніколас. Він клятвено запевнив Лілі в тому, що якщо вже їй не судилося повернутися у свій час, то він зробить все, аби життя в нашому часі, стало для неї щасливим і комфортним, — Скарлетт зім'яла краєчок лікарняної ковдри, якою була вкрита й спробувала приховати сльози.
Рене ласкаво торкнулася долонею її чола, переконуючись, що температура зовсім спала:
— Необов'язково розповідати мені все зараз. Тобі потрібно відпочити і набратися сил.
— Але я хочу тобі розповісти, — заперечливо хитнула головою Скарлетт. — Я стільки часу тримала це в собі.
Рене стиснула її долоню своєю і підбадьорливо усміхнулася.
— Шон говорив тобі, що Лілі та Ніколаса пов'язувало ніжне високе почуття? — на мить бліде обличчя засяяло і Скарлетт стала приголомшливо красивою.
— Так, — Рене знову усміхнулася.
— Думаю, саме Ніколас був для Лілі єдиною причиною, через котру залишатися в минулому для неї було не так вже й страшно. Ми всі разом стали думати про те, як пом'якшити удар для дядечка Персі і тітоньки Маргарет щодо... — Скарлетт замовкла, підбираючи потрібні слова, — походження Лілі.
— Точніше його відсутності? — додала Рене.
Скарлетт згідно кивнула:
— Єдиним виходом стало тримати в таємниці справжнє положення Лілі до того, поки Ніколас не отримає в розпорядження спадок і стане лордом, а значить, до смерті дядечка Персі. Від Шона ми знали, що це станеться зовсім скоро. Дядечко був невиліковно хворий. Наступні кілька років Лілі беззастережно грала роль спадкоємиці англійських Трілборнов, та жила в готелях, а Ніколас на початку 1914 року ненав'язливо оголосив її своєю нареченою. І все, здавалося, вже стало на свої місця, але ненадовго. Батьки запрошували Лілі в Аргайл-Хауз, Ніколас і Джеймс супроводжували нас на заходи й світські раути, моїм батькам та батькам Ніколаса кортіло познайомитися з лордом та леді Трілборн, але для тих і інших вони відбули до Мельбурну, де знаходилася родинна рудна шахта. Шлях звідти до Лондона був неблизький. Відсутність Шона ми пояснили терміновим викликом лорда Трілборна в Австралію у невідкладних справах. Справи були настільки терміновими, що Шон навіть не мав можливості попрощатися. Джеймс запропонував варіант того, що в далекій Австралії вони всі зникли безвісти одразу після оголошення заручин.
1916 рік. Бостон. США
— Це могло послужити відмінною причиною того, чому Лілі не може скористатися своїм приданим і грошима батьків. Поки не була доведена смерть лорда Трілборна та його спадкоємця, всі активи сімейства вважалися для неї недоступними. Щоб убезпечити перетин Філбеккерів, Аргайлів і навіть Гамільтонів з двома гілками справжніх лондонських Трілборнов, я запропонував Лілі та Ніколасу тонко натякнути, що в нещасті, котре охопило її сім'ю, замішані ці самі родичі. Це б назавжди закрило Трілборнам двері в наші будинки. Розумієш?
Шон кивнув:
— Це був чудовий план, але хіба Ніколас пішов на нього? Він же занадто...
— Благородний? — Джеймс гмикнув. — Заради кохання і не на таке підеш. Чи тобі не знати?
Шон втомлено потер скроні й опустив голову.
— А після новорічних свят, 10 січня 1914 року, Лілі зникла. До вечора Медді розповіла, що біля маєтку Аргайл з'явилася крита коляска і дама, котра наказала покликати Лілі. Передала, що у неї послання від Шона. Лілі стрімголов кинулася до коляски, але назад так і не повернулася. Ми не могли повірити в те, що навіть якщо тобі й вдалося якось передати послання з майбутнього, вона могла піти, не попрощавшись навіть з Ніколасом, а він…
2016 рік. Бостон. США
— Він вперше виглядав геть покинутим і байдужим до навколишнього світу. Ніколас страждав і прийняв єдине рішення — якщо Лілі вибрала майбутнє та життя без нього для неї можливе, він вчинить так само. Ніколас став озлобленим зарозумілим егоїстом, почуття інших для котрого перестали означати хоч що-небудь. Це було жахливо. А потім почалася війна. Сангрін написала, що Ніколас пішов на фронт в 1915 році. Спадкоємець багатомільйонного статку добровольцем пішов на фронт і вирушив до Франції. Ти можеш це уявити, Рене? Нещодавно ми дізналися, що він...що він зник, — Скарлетт розридалася і відкинулася на подушку, закриваючи обличчя долонями.
— Але Лілі не поверталася в майбутнє, — прошепотіла розгублено Рене. — Більш того, ніякої звісточки Шон в минуле не посилав. Якась Каро, ти з нею знайома, розбила дзеркало і весь цей час ми з ним намагалися знайти спосіб повернутися в твій час.
— Що? — Скарлетт опустила долоні і заплаканими очима подивилася на Рене.
— Так, Скарлетт. Ось як все було насправді.
— Але кому ж тоді знадобилася Лілі? У моєму часі ніхто в Бостоні її не знав, — голос Скарлетт здригнувся.
Рене знизала плечима.
— Через якийсь час після того дня, коли Лілі зникла, Медді розповіла, що одна зі служниць в переддень Різдва стояла біля дверей в мою кімнату і підслуховувала. Ми з Джеймсом вважали, що вона могла щось почути про те, хто Лілі така і звідки насправді, але нам так і не вдалося що-небудь дізнатися. На наступний день мама звільнила її через розбите венеціанське дзеркало у Великій вітальні.
— Отже ця служниця працювала ще на когось, — зробила висновок Рене.
— Але кому могла нашкодити Лілі? У неї не могло бути ворогів в часі, де вона для всіх була чужою, — спохмурніла Скарлетт. Брови її зійшлися на переніссі.
— Помиляєшся! — Рене схопилася з місця. — Лілі нажила їх добру сотню в ту саму мить, коли з вуст Ніколаса зірвалося зізнання, що вона його наречена. Шон говорив, що безліч дівчат мріяли про твого красеня-кузена. Це цілком могла бути одна з них.
Обличчя Скарлетт зблідло ще дужче:
— Господи! Тоді у мене тільки єдина кандидатура на цю роль.
1916 рік. Бостон. США
— Ну звичайно! Тільки мадам де Пейрак могла піти на все, щоб розчистити шлях до Ніколаса Філбеккера своїй любій дочці, — Джеймс стиснув кулак і вдарив ним по міцній стільниці з чорного дерева. — І як мені раніше не прийшла в голову ця думка? Отже, Лілі весь час, поки ми думали, що вона в майбутньому, була тут?
— Найжахливіше те, що Ніколас так думав. Адже він вирішив, що моя сестра його зрадила, — Шон простогнав. — Господи! Де ж вона? І як розповісти про все Ніколасу?
— Знати б, де тепер сам Ніколас. Чи живий він ще? Я підключив всіх тих, хто в силах розшукати людину навіть на війні, але ніхто про нього нічого не знає. Ніколас Філбеккер числиться в списку зниклих без вести англійських солдатів. Востаннє про нього було чутно, коли він перебував на кордоні з Францією, — жорстко відповів Джеймс, піднімаючись з крісла за столом. — Шон, потрібно відшукати Лілі та Ніколаса. Прошу, давай на час забудемо про те, що ми суперники. Давай станемо партнерами. Упевнений, разом ми багато зможемо.
Шон мить дивився на простягнуту долоню Джеймса, а потім, простягаючи свою, відповів:
— Джеймс, ми більше не суперники.
— Шон...
— Я знаю що кажу. Джеймс, я завжди знав, що ні за одним критерієм не підходжу Скарлетт, ти ж підходиш за всіма, а тепер ще й бачу, що ти... Ти ж кохаєш її! Це головне. До того ж нам потрібно поспішати. З енциклопедій мені відомо, що вже у вересні цього року Ніколас загине.
Джеймс кивнув і повернувся назад в крісло:
— То кажеш, зі Скарлетт наша праправнучка?
— Твій онук виявився ідіотом і зруйнував всю твою імперію. Не розумію, щоправда, як йому це вдалося, — кивнув Шон.
— Ми і зараз переживаємо не найкращий час. Я віддаю багато грошей на допомогу американській армії, придбав завод авіаційних двигунів, щоб поставляти військовим літакам тільки якісні деталі і до того ж абсолютно безкоштовно. Батько приходить в жах від такої моєї витівки. Вважає, я руйную нашу імперію, але я впевнений в тому, що роблю потрібну, важливу та корисну справу і для союзу Антанти****, і для Америки.
— Штати теж вступили у відкриту військову протидію, але ми переможемо в цій війні, Джеймс. І можливо, не останню роль відіграє саме твоя робота, — щиро відповів Шон.
Користуючись старовинним прабатьком сучасного провідного телефону, Джеймс викликав абонента під номером 216 і передав, що йому потрібна адреса мадам де Пейрак. Її бостонська адреса.
— Знаєш, ти мені Аль Капоне нагадуєш, — гмикнув Шон.
— Кого? — брови Джеймса поповзли вгору.
— Та був один такий мафіозі. Гангстер в двадцятих роках мину...цього століття, — гмикнув Шон.
— Ну що ти, я зовсім не гангстер, — усміхнувся Джеймс. — Але добрі зв'язки, навіть з такими людьми, іноді мають місце бути.
Пролунав дратівливий дзенькіт телефону і Джеймс зняв слухавку:
— Гамільтон-Холл! Так. Відмінно. Пишу.
Через хвилину він відклав свою записну книжку і подивився на Шона.
— Є адреса? — Шон підвівся.
— Так.
— Тоді не будемо втрачати ні хвилини, — відповів Шон.
*Зачаровані — культовий американський серіал 1998-2008 рр. У українському прокаті «Всі жінки - відьми».
** — мається на увазі вимір температури за Фаренгейтом (37, 3 градуси Цельсія).
***Англійський піт — хвороба невідомої етимології, що супроводжувалася дуже високою температурою, лихоманкою. Лютувала в середньовічній Англії до середини 1550 років.
****Антанта — військовий союз Британської імперії, Франції та Російської імперії, проти Австро-Угорщини, Німеччини та підтримуючих їхній бік країн під час Першої світової війни.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!