Розділ 5

З абсолютно незворушним виглядом Джеймс прямував до свого автомобілю, не звертаючи уваги на перелякані погляди прислуги маєтку. Ніхто з них не наважився поставити жодного питання і дізнатися, куди й навіщо молодий господар везе смертельно хвору дружину та новонародженого сина.

Джеймс сів за кермо, відштовхнувши шофера, і завів двигун одного з перших в Массачусетсі автомобілів — красеня з позолоченою фурнітурою та дерев'яною панеллю, під назвою Пірс Ерроу.

— Він неодмінно розповість батькові, куди я відвіз Скарлетт і Ніколаса Шона. Я навряд чи зможу пояснити, чому вона в Аргайл-Хаузі, — пояснив Джеймс, спритно звертаючи в наступний квартал.

— Круто ганяєш! У моєму світі ти був би не гіршим Шумахера, — промовив Шон, намагаючись підтримати бесіду й притискаючи до себе малюка.

— Як скоро ти зможеш повернути їх назад? — запитав Джеймс, зупинившись біля Аргайл-Хауз.

— Я не знаю. Я не лікар і мало в цьому тямлю, але в моєму світі є маса ліків і після пологів практично всі жінки залишаються живі й здорові. Джеймс, я її врятую. Клянуся тобі! — Шон знову підняв Скарлетт на руки, передавши малюка Джеймсу.

Вони разом швидко пройшли в хол і піднялися в кімнату Скарлетт.

Джеймс з побоюванням подивився на дзеркало:

— Весь цей час крихітна частинка мене не могла повірити в розповідь Скарлетт і ось зараз ти тут…

— Джеймс у мене теж багато питань, але потрібно поспішати. Ти підеш зі мною? — Шон подивився на нього.

— Я не можу. Я повинен повернутися в Гамільтон-Холл та пояснити, що сталося. Хоч якось.

— По той бік дзеркала моя добра подруга і вона допоможе. Якщо сумніваєшся в мені, не сумнівайся в ній, — Шон усміхнувся і разом зі Скарлетт пройшов крізь дзеркало.

Через мить повернувся та забрав з тремтячих рук Джеймса малюка:

— Джеймс, я їх поверну. Обох.

Гамільтон кивнув й швидким кроком попрямував геть.

2016 рік. Бостон. США

Знову повернувшись у свій час, Шон глянув на стривожену Рене.

— Швидка вже їде, — промовила вона.

— Дуже добре. Тепер потрібно скласти історію того, хто така Скарлетт, звідки вона і де її документи, — відповів Шон, дбайливо заколисуючи малюка.

— Дай мені його, — Рене простягнула руки й взяла Ніколаса Шона. — Ну, привіт! Ось ми і познайомилися, прадіду.

Шон схилився над Скарлетт і погладив її по вологому гарячому чолі:

—Бачиш, я вже змінив твоє минуле. Знову змінив. У нас все вийде. Я знаю, що ти чуєш і віриш в мене. Ти завжди в мене вірила. О, Скарлетт!

Рене уважно подивилася на Шона і на те, як він цілує стислі в своїх долонях пальці Скарлетт й відкриття, немов удар блискавки, вразило її в саме серце.

Все вийшло навіть легше, аніж Шон та Рене припускали. Рене назвала Скарлетт своєю кузиною і повідала, що та приїхала провідати рідних, аж раптом у неї почалися передчасні пологи. У тому, що малюк повинен був народитися на тиждень пізніше, лікарі не сумнівалися, але поставили низку запитань, чому під час переймів вони не звернулися в лікарню. Рене й тут миттєво зреагувала та збрехала, що вони готувалися до народження дитини вдома і вона, Рене, проходила курси акушерства. Не знайшовши при огляді Ніколаса Шона ніяких проблем, лікар навіть похвалив її за відмінне навчання, а далі вся увага зосередилася тільки на Скарлетт.

Рене прославляла небеса й сценаристів старого серіалу «Зачаровані»*, де була подібна сцена, коли дві сестри готувалися вдома прийняти дитину у третьої.

Увесь той час, поки Скарлетт перебувала в реанімаційному відділенні, Шон був не схожий сам на себе. Він притулився спиною до стінки, дивлячись в одну точку, і навіть не рухався.

І тільки коли Рене зібралася зателефонувати Фелісіті, немов прокинувся:

— Ні, не телефонуй, про Лілі я все одно ще нічого не дізнався, а решта... Їй не так вже необхідно знати.

Рене згідно кивнула:

— Ти не встиг нічого запитати про Лілі? Я так розумію, поруч зі Скарлетт її не було?

— Не було, але в ту мить я спершу повинен був врятувати Скарлетт. Я знаю, Лілі зробила б те ж саме, — відповів Шон. — Як думаєш, вони зуміють їй допомогти?

— Думаю так. Доктор сказав, що шанси не погані, але, Шон... — Рене змовкла, підбираючи слова. — Якщо Скарлетт залишиться жива, як це вплине на нову історію нашого часу?

— Я не думаю, що щось кардинально зміниться. Якби Джеймс одружився вдруге і у нього ще були б діти, все б змінилося докорінно, а так... Вони просто проживуть своє життя разом, — втомлено відповів Шон, потираючи перенісся і присідаючи на стілець. — Твоя історія, історія Сари, Хетті та Патріка не зміниться.

— А що, коли у Скарлетт та Джеймса народиться ще одна дитина? Адже тоді теж все круто зміниться, — припустила Рене.

— Ми обговоримо це. Розповімо Джеймсу й Скарлетт про наші побоювання, але не зараз, Рене. Добре? — заблагав Шон.

Рене кивнула і підійшла до вікна. У серце прокралася образа: чи то Шон багато чого вимагав від неї, чи то вона занадто багато хотіла від Шона.

Коли нарешті з реанімації з'явився вже знайомий Рене лікар, вона легенько торкнула Шона за плече і підвелася зі стільця. Шон підвівся слідом.

— Лікарю, що? — Шон затремтів, немов його бив озноб.

— Прогноз стану міс Гамільтон оптимістичний. Нам вдалося зняти жар. Зараз їй крапельним шляхом вводять антибіотики і асептики, що борються в самому осередку інфекції. Таку реакцію дала внутрішня інфекція родових шляхів. Швидше за все якийсь з гінекологічних інструментів не був стерильним. Ось з таких причин я є прихильником пологів тільки в спеціалізованих медичних установах. Зрозумійте, викликали б ви швидку на годину-другу пізніше і вона могла померти, — відповів лікар, скоса поглядаючи на Рене.

— Ми розуміємо. Я всім тепер розповідатиму про те, які небезпечні домашні пологи і що практикувати їх не варто, — винувато кивнула Рене.

— Головне, що небезпека минула. Температура зараз тримається на рівні сімдесяти семи градусів**. Я думаю ще кілька днів у лікарні і ви зможете забрати додому маму та новонародженого, — відповів лікар. — Зараз вони відпочивають і ви теж можете поїхати додому. Міс Гамільтон під цілодобовим наглядом медиків. Вам нема чого боятися. Зустрінемося завтра, — лікар підбадьорливо усміхнувся і залишив їх.

Рене поглянула на Шона:

— Ну, ось бачиш, все позаду. Вона жива. Ти врятував її.

— Знаю. Тепер мені потрібно назад в минуле, — відповів Шон.

— Можна з тобою? — невпевнено запитала Рене.

— Комусь потрібно залишитися зі Скарлетт і все їй пояснити. Нехай вона і не знає тебе, але була в нашому часі. Вона все зрозуміє. Побудь з нею, адже в минулому тобі буде ще складніше, — винувато відповів Шон. — І тобі й справді потрібно відпочити.

— Тобі теж, — відповіла вона.

— У мене немає на це часу, — втомлено усміхнувся Шон. — Я повинен повідомити Джеймсу, що з його дружиною все добре, а ще, нарешті, дізнатися, де Лілі.

— Я буду зі Скарлетт і все їй поясню. За це не хвилюйся, — запевнила його Рене.

— Дякую.

— Вона ж і мені не чужа людина, — кивнула Рене.

Шон попрямував з лікарні відчуваючи, як серце в грудях танцює ріверденс.

1916 рік. Бостон. США

Перехід зайняв всього кілька хвилин і Шон полегшено зітхнув, побачивши Медді, котра сиділа на ліжку Скарлетт. Поруч лежав приготований для нього одяг: костюм і сорочка коричневих відтінків.

Вона миттєво схопилася на ноги:

— Містер Шон!

— Як добре, що ти тут, — усміхнувся Шон.

— Містер Гамільтон наказав мені дочекатися вас і супроводжувати в Гамільтон-Холл. У цьому маєтку заправляє місіс Аргайл і тут вам не вдасться спокійно поговорити, — відповіла вона, роблячи уклін.

— Він молодець, що додумався, — кивнув Шон. — Тоді йдемо швидше.

— А місіс Скарлетт? — обережно запитала Медді, першою виходячи в коридор.

— Вона жива, Медді, — Шон втомлено усміхнувся.

— Слава Всевишньому! Містер Шон, ви її врятували, — Медді скрикнула і швидко доклала долоньку до вуст.

— А де Прімроуз? — запитав Шон, коли вони прокралися на вулицю і вибігли на тротуар.

— Місіс займається патронажем недавно відкритого в Бостоні інституту для юних леді. Її практично не буває в маєтку, — відповіла Медді.

Уздовж тротуару Шон помітив автомобіль Джеймса і Медді провела його до дверцят.

— Медді, де Лілі? — не втримався Шон. — Я знаю, що Ніколас пішов на фронт. Чому? Що з моєю сестрою?

Медді затремтіла, немов її опанував англійський піт.***

— Медді? — Шон стиснувши її плечі струснув.

— Буде набагато краще, якщо вам все розповість містер Гамільтон, — ледь ворушачи вустами, відповіла Медді.

В той момент Шон зрозумів — трапилася біда.

Водій Джеймса був куди повільнішим, ніж навіть старий пікап Рене, і Шону здавалося, що від напруги його мозок скоро вибухне, тому як тільки водій зупинився біля воріт маєтку Гамільтон-Холл, Шон вискочив і кинувся далі пішки. Стукати не довелося, служниця миттєво відчинила двері, немов була приставлена вартою і пропустила його в пишно обставлений хол, а потім провела в кабінет на першому поверсі, де очікував Джеймс.

Щойно служниця відчинила двері, голоси в кабінеті стихли. Шон пройшов всередину і зіткнувся віч-на-віч з батьком Джеймса — Чарльзом Гамільтоном.

Чоловік був розлюченим: його пухке обличчя з завитими вусами почервоніло, а очі блищали недовірою.

— Батьку, а ось і новий лікар Скарлетт, — незворушно представив Шона Джеймс. — Містер Шон Трілборн.

— Мені здається знайомим ваше обличчя, містер Трілборн. Ми могли зустрічатися раніше? — поцікавився Чарльз, розглядаючи Шона.

— Все можливо, — ледь відходячи від вигадки Джеймса, відповів Шон. — Смію повідомити радісну новину. Місіс Гамільтон почуває себе краще. Жар спав і вона відпочиває. На превелике щастя, ми взяли на огляд і малюка. Якби цього не зробили, могли упустити серйозне захворювання.

Обличчя Джеймса змінилося до невпізнання. Лід в очах тріснув і крізь нього проступила тепла блискуча зелень. Куточки рота піднялися, стираючи похмурий вираз. Він знову став тим гордим юнаком, яким Шон його запам'ятав:

— Ви в цьому абсолютно впевнені? З нею все буде добре?

— Так, містере Джеймс, абсолютно впевнений, — усміхнувся Шон.

— А тепер, якщо ви не заперечуєте, батьку, я хотів би трохи детальніше обговорити з лікарем стан моєї дружини, — Джеймс з викликом глянув на Гамільтона-старшого.

— Прошу, — Чарльз піднявся і, надмірно кивнувши Шону, покинув кабінет.

Джеймс приклав палець до вуст, вичікуючи кілька хвилин, а потім промовив:

— Ти врятував і моє життя. Відтепер я твій боржник вічно.

— Повір, ти й без неї гідно прожив життя. Я...читав, — Шон перевів подих та продовжив. — Джеймс, що з Ніколасом і де Лілі?

— Чому ти повернувся лише через п'ять років?

Вони поставили свої головні питання одночасно і якусь мить просто дивилися один одному у вічі.

Джеймс першим повністю опанував себе і продовжив:

— Лілі ж пішла. На початку 1914 року. Хіба ти не знаєш?

— Що значить пішла? Як вона могла піти, якщо поруч були Скарлетт, ти і Ніколас? — закричав Шон.

— Сідай! — наказовим тоном відповів Джеймс, але враз голос його пом'якшав. — Я все тобі розповім. Все по порядку. Обіцяй вислухати, а після роби свої висновки.

— Вона мертва? — Шон навіть не впізнав власний голос.

— Того вечора, коли ти пішов, Скарлетт провела її до дзеркала, але пройти вона не змогла. Ніколас та Скарлетт були нажахані. Вони не розуміли, що сталося. Лілі ридала у Ніколаса на плечі, Скарлетт її заспокоювала, а я, довідався всю правду... Я думав, що ж нам робити далі. Ми розуміли, що навмисне зрушити дзеркало ти не міг і прийшли до висновку, що трапилося непоправне. Ніколас припустив, що дзеркало могло розбитись.

— Воно й було розбите. Однією причмеленою дурисвіткою, — вставив Шон, дивлячись кудись повз Джеймса.

2016 рік. Бостон. США

— Першим повернув собі самовладання Ніколас. Він клятвено запевнив Лілі в тому, що якщо вже їй не судилося повернутися у свій час, то він зробить все, аби життя в нашому часі, стало для неї щасливим і комфортним, — Скарлетт зім'яла краєчок лікарняної ковдри, якою була вкрита й спробувала приховати сльози.

Рене ласкаво торкнулася долонею її чола, переконуючись, що температура зовсім спала:

— Необов'язково розповідати мені все зараз. Тобі потрібно відпочити і набратися сил.

— Але я хочу тобі розповісти, — заперечливо хитнула головою Скарлетт. — Я стільки часу тримала це в собі.

Рене стиснула її долоню своєю і підбадьорливо усміхнулася.

— Шон говорив тобі, що Лілі та Ніколаса пов'язувало ніжне високе почуття? — на мить бліде обличчя засяяло і Скарлетт стала приголомшливо красивою.

— Так, — Рене знову усміхнулася.

— Думаю, саме Ніколас був для Лілі єдиною причиною, через котру залишатися в минулому для неї було не так вже й страшно. Ми всі разом стали думати про те, як пом'якшити удар для дядечка Персі і тітоньки Маргарет щодо... — Скарлетт замовкла, підбираючи потрібні слова, — походження Лілі.

— Точніше його відсутності? — додала Рене.

Скарлетт згідно кивнула:

— Єдиним виходом стало тримати в таємниці справжнє положення Лілі до того, поки Ніколас не отримає в розпорядження спадок і стане лордом, а значить, до смерті дядечка Персі. Від Шона ми знали, що це станеться зовсім скоро. Дядечко був невиліковно хворий. Наступні кілька років Лілі беззастережно грала роль спадкоємиці англійських Трілборнов, та жила в готелях, а Ніколас на початку 1914 року ненав'язливо оголосив її своєю нареченою. І все, здавалося, вже стало на свої місця, але ненадовго. Батьки запрошували Лілі в Аргайл-Хауз, Ніколас і Джеймс супроводжували нас на заходи й світські раути, моїм батькам та батькам Ніколаса кортіло познайомитися з лордом та леді Трілборн, але для тих і інших вони відбули до Мельбурну, де знаходилася родинна рудна шахта. Шлях звідти до Лондона був неблизький. Відсутність Шона ми пояснили терміновим викликом лорда Трілборна в Австралію у невідкладних справах. Справи були настільки терміновими, що Шон навіть не мав можливості попрощатися. Джеймс запропонував варіант того, що в далекій Австралії вони всі зникли безвісти одразу після оголошення заручин.

1916 рік. Бостон. США

— Це могло послужити відмінною причиною того, чому Лілі не може скористатися своїм приданим і грошима батьків. Поки не була доведена смерть лорда Трілборна та його спадкоємця, всі активи сімейства вважалися для неї недоступними. Щоб убезпечити перетин Філбеккерів, Аргайлів і навіть Гамільтонів з двома гілками справжніх лондонських Трілборнов, я запропонував Лілі та Ніколасу тонко натякнути, що в нещасті, котре охопило її сім'ю, замішані ці самі родичі. Це б назавжди закрило Трілборнам двері в наші будинки. Розумієш?

Шон кивнув:

— Це був чудовий план, але хіба Ніколас пішов на нього? Він же занадто...

— Благородний? — Джеймс гмикнув. — Заради кохання і не на таке підеш. Чи тобі не знати?

Шон втомлено потер скроні й опустив голову.

— А після новорічних свят, 10 січня 1914 року, Лілі зникла. До вечора Медді розповіла, що біля маєтку Аргайл з'явилася крита коляска і дама, котра наказала покликати Лілі. Передала, що у неї послання від Шона. Лілі стрімголов кинулася до коляски, але назад так і не повернулася. Ми не могли повірити в те, що навіть якщо тобі й вдалося якось передати послання з майбутнього, вона могла піти, не попрощавшись навіть з Ніколасом, а він…

2016 рік. Бостон. США

— Він вперше виглядав геть покинутим і байдужим до навколишнього світу. Ніколас страждав і прийняв єдине рішення — якщо Лілі вибрала майбутнє та життя без нього для неї можливе, він вчинить так само. Ніколас став озлобленим зарозумілим егоїстом, почуття інших для котрого перестали означати хоч що-небудь. Це було жахливо. А потім почалася війна. Сангрін написала, що Ніколас пішов на фронт в 1915 році. Спадкоємець багатомільйонного статку добровольцем пішов на фронт і вирушив до Франції. Ти можеш це уявити, Рене? Нещодавно ми дізналися, що він...що він зник, — Скарлетт розридалася і відкинулася на подушку, закриваючи обличчя долонями.

— Але Лілі не поверталася в майбутнє, — прошепотіла розгублено Рене. — Більш того, ніякої звісточки Шон в минуле не посилав. Якась Каро, ти з нею знайома, розбила дзеркало і весь цей час ми з ним намагалися знайти спосіб повернутися в твій час.

— Що? — Скарлетт опустила долоні і заплаканими очима подивилася на Рене.

— Так, Скарлетт. Ось як все було насправді.

— Але кому ж тоді знадобилася Лілі? У моєму часі ніхто в Бостоні її не знав, — голос Скарлетт здригнувся.

Рене знизала плечима.

— Через якийсь час після того дня, коли Лілі зникла, Медді розповіла, що одна зі служниць в переддень Різдва стояла біля дверей в мою кімнату і підслуховувала. Ми з Джеймсом вважали, що вона могла щось почути про те, хто Лілі така і звідки насправді, але нам так і не вдалося що-небудь дізнатися. На наступний день мама звільнила її через розбите венеціанське дзеркало у Великій вітальні.

— Отже ця служниця працювала ще на когось, — зробила висновок Рене.

— Але кому могла нашкодити Лілі? У неї не могло бути ворогів в часі, де вона для всіх була чужою, — спохмурніла Скарлетт. Брови її зійшлися на переніссі.

— Помиляєшся! — Рене схопилася з місця. — Лілі нажила їх добру сотню в ту саму мить, коли з вуст Ніколаса зірвалося зізнання, що вона його наречена. Шон говорив, що безліч дівчат мріяли про твого красеня-кузена. Це цілком могла бути одна з них.

Обличчя Скарлетт зблідло ще дужче:

— Господи! Тоді у мене тільки єдина кандидатура на цю роль.

1916 рік. Бостон. США

— Ну звичайно! Тільки мадам де Пейрак могла піти на все, щоб розчистити шлях до Ніколаса Філбеккера своїй любій дочці, — Джеймс стиснув кулак і вдарив ним по міцній стільниці з чорного дерева. — І як мені раніше не прийшла в голову ця думка? Отже, Лілі весь час, поки ми думали, що вона в майбутньому, була тут?

— Найжахливіше те, що Ніколас так думав. Адже він вирішив, що моя сестра його зрадила, — Шон простогнав. — Господи! Де ж вона? І як розповісти про все Ніколасу?

— Знати б, де тепер сам Ніколас. Чи живий він ще? Я підключив всіх тих, хто в силах розшукати людину навіть на війні, але ніхто про нього нічого не знає. Ніколас Філбеккер числиться в списку зниклих без вести англійських солдатів. Востаннє про нього було чутно, коли він перебував на кордоні з Францією, — жорстко відповів Джеймс, піднімаючись з крісла за столом. — Шон, потрібно відшукати Лілі та Ніколаса. Прошу, давай на час забудемо про те, що ми суперники. Давай станемо партнерами. Упевнений, разом ми багато зможемо.

Шон мить дивився на простягнуту долоню Джеймса, а потім, простягаючи свою, відповів:

— Джеймс, ми більше не суперники.

— Шон...

— Я знаю що кажу. Джеймс, я завжди знав, що ні за одним критерієм не підходжу Скарлетт, ти ж підходиш за всіма, а тепер ще й бачу, що ти... Ти ж кохаєш її! Це головне. До того ж нам потрібно поспішати. З енциклопедій мені відомо, що вже у вересні цього року Ніколас загине.

Джеймс кивнув і повернувся назад в крісло:

— То кажеш, зі Скарлетт наша праправнучка?

— Твій онук виявився ідіотом і зруйнував всю твою імперію. Не розумію, щоправда, як йому це вдалося, — кивнув Шон.

— Ми і зараз переживаємо не найкращий час. Я віддаю багато грошей на допомогу американській армії, придбав завод авіаційних двигунів, щоб поставляти військовим літакам тільки якісні деталі і до того ж абсолютно безкоштовно. Батько приходить в жах від такої моєї витівки. Вважає, я руйную нашу імперію, але я впевнений в тому, що роблю потрібну, важливу та корисну справу і для союзу Антанти****, і для Америки.

— Штати теж вступили у відкриту військову протидію, але ми переможемо в цій війні, Джеймс. І можливо, не останню роль відіграє саме твоя робота, — щиро відповів Шон.

Користуючись старовинним прабатьком сучасного провідного телефону, Джеймс викликав абонента під номером 216 і передав, що йому потрібна адреса мадам де Пейрак. Її бостонська адреса.

— Знаєш, ти мені Аль Капоне нагадуєш, — гмикнув Шон.

— Кого? — брови Джеймса поповзли вгору.

— Та був один такий мафіозі. Гангстер в двадцятих роках мину...цього століття, — гмикнув Шон.

— Ну що ти, я зовсім не гангстер, — усміхнувся Джеймс. — Але добрі зв'язки, навіть з такими людьми, іноді мають місце бути.

Пролунав дратівливий дзенькіт телефону і Джеймс зняв слухавку:

— Гамільтон-Холл! Так. Відмінно. Пишу.

Через хвилину він відклав свою записну книжку і подивився на Шона.

— Є адреса? — Шон підвівся.

— Так.

— Тоді не будемо втрачати ні хвилини, — відповів Шон.

*Зачаровані — культовий американський серіал 1998-2008 рр. У українському прокаті «Всі жінки - відьми».

** — мається на увазі вимір температури за Фаренгейтом (37, 3 градуси Цельсія).

***Англійський піт — хвороба невідомої етимології, що супроводжувалася дуже високою температурою, лихоманкою. Лютувала в середньовічній Англії до середини 1550 років.

****Антанта — військовий союз Британської імперії, Франції та Російської імперії, проти Австро-Угорщини, Німеччини та підтримуючих їхній бік країн під час Першої світової війни.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.