На добраніч

000116
Публікація: 10.01.2025
Вірш
Завершено

20.02.2019

Сонце лягає за море,

Сонце лягає спати,

Тьма огорнула простори,

Спокій, тиша — все йде спочивати.

Візерунки на небі малює,

Останній примхливий промінчик,

Надію в серця дарує:

Завтра вранці знову засвічу.

Не назавжди панує нічка,

Морок й страх відступає з світанком,

Темряву осяває свічка,

Хоча й догорить до ранку,

Всю себе спалить — подарує —

Трішки світла і трішки тепла.

Відімре — її це не хвилює,

Все, що вміла вона віддала...

Сонце каже усім на добраніч!

Ніби топиться в морі — ілюзія,

Неодмінно удосвіта встане,

Засіяє на виднокрузі.

Новий день Творцем подарований?

Будь щасливий коли так воно є!

Цілий всесвіт Ним мудро керований

І життя твоє і моє!!!

Cristine@

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі