На добраніч
000116
20.02.2019
Сонце лягає за море,
Сонце лягає спати,
Тьма огорнула простори,
Спокій, тиша — все йде спочивати.
Візерунки на небі малює,
Останній примхливий промінчик,
Надію в серця дарує:
Завтра вранці знову засвічу.
Не назавжди панує нічка,
Морок й страх відступає з світанком,
Темряву осяває свічка,
Хоча й догорить до ранку,
Всю себе спалить — подарує —
Трішки світла і трішки тепла.
Відімре — її це не хвилює,
Все, що вміла вона віддала...
Сонце каже усім на добраніч!
Ніби топиться в морі — ілюзія,
Неодмінно удосвіта встане,
Засіяє на виднокрузі.
Новий день Творцем подарований?
Будь щасливий коли так воно є!
Цілий всесвіт Ним мудро керований
І життя твоє і моє!!!
Cristine@
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯