***

Я знову на самісінькім краю,

І знову учинив жахливі речі.

Вже тричі душу прокляту мою

Врятуй ще раз, зігрій тремтячі плечі.

Я звісно знаю - ти мені не Бог.

І я тобі хрестом не хочу бути.

Але удвох, лише з тобою вдвох

Я можу, хоч на мить, про біль забути.

Чи гідний я тебе? Звичайно, ні.

І ти мені ні крапельки не винна.

Палаю у пекельному вогні,

А ти - свята, крилата, чиста, вільна.

Але ти рятувала кожен раз,

Ловила, лікувала, плечі гріла.

Нічого не просила, (без образ...)

Лишаючи частинку душі й тіла.

І ось я знов ступаю на карниз,

Крок уперед роблю, тебе гукаю.

Ти точно чуєш, виходом летиш...

А от чи встигнеш, поки ще не знаю.

22.01. 2022