Сцена

Роблю новий крок із хвилюванням,

Із легким трепетом по всьому тілу.

Це від щастя, не від страждання,

Просто дуже цього хотіла.

Світло сафітів мерехтить кольорами,

Осліпляючи мрійника очі.

Я так хочу весь зал огорнути руками

І секрети свої глядачу я шепочу.

Серце підхоплює мелодії гамми,

Стає незаконно відвертим.

На сцені помітні усі мої шрами,

Які, наче досвід, не стерти.

Останній акорд і мінорна нота,

Хвилювання мене покидає.

До нової зустрічі, моя насолода,

Сцено моя, я дуже скучаю.