Троянда

10097
Публікація: 16.01.2025
Вірш
Завершено

14.06.2018

Крапельки роси

На моїй троянді,

Крапельки сльози

На моїй душі,

Холодно і пусто влітку на веранді,

Двері ти замкнув,

Ключ не залишив.

Пройде трохи часу

І вона зав'яне,

Втомиться душа

Висохне сльоза,

Тільки один спогад

І питання: нащо?

Був ти і пішов,

Слова не сказав...

Зацвіте не раз

Ще моя троянда,

Зарясніє цвітом,

Мовчатиме душа,

Тільки погляд вдаль –

Сухо й безталанно,

Видасть ту печаль

Заховану в дощах.

Краще б не цвіла,

Аби знов зав'янути,

Краще б і не знати,

Щоб потім забувати,

А вона цвіте!

В душу ж не заглянути,

А вона болить!...

Хочеться кохати!!!

Тільки ти пішов

І не повертаєш,

Мов причарував –

Був і вже нема,

А моя троянда,

Щороку зацвітає,

Радує, милує...

Лиш в душі зима...

Cristine@

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі