Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #краса (50)

МЕТЕЛИК

Привертає всіх метелика краса,

Що здається витвором майстерним.

Будучи легким і мов химерним,

Він свідомість вічно потряса.

Он там квіткою вмоститься серед трав.

Інший стане враз очима бога,

І неначе та пересторога,

Щоб ніхто у руки їх не брав.

Та візьми і роздивись поближче,

Враз лусок оманливість спаде.

І той монстр, що звідти прогляне,

Всю його божественність мов знищить.

А тому його ти відпусти,

Хай літає ніжно серед неба.

Не взнавай того, чого не треба

Й не руйнуй цікавістю краси.

...

Amara

Прихід весни

До когось приходить весна на світанку,

чарує прекрасним співом пташиним.

Комусь уночі нашіптує казку,

лягає на вії снами легкими.

Для когось вона - тендітна голубка,

що хоче крильми весь світ огорнути.

На гілці цвіте незаймана брунька,

крізь неї до серця прагне торкнутись.

Для когось трава, підсніжники білі,

цілунки п'янкі - краплинки любові,

кохання безмежне, пахощі свіжі,

світанки магічні та пурпурові.

Для мене весна - це дотики щастя,

надії, тепла, любові та миру.

Лелеки несуть промінчики сяйва

І в краще майбутнє крихточки віри.

Березень 2023 р.

...

Роман Фещак

Осіння краса

Весна пройшла і літо вже на схилі.

На горизонт являється вона:

несе нам яблука та груші спілі,

дарує келих виноградного вина.

В руках тримає барви кольорові,

довкола водить пензлями чудними.

Картини ті настільки загадкові,

що неможливо не замилуватись ними.

Одягне ліс у золоту одежу

і помаранчевим сповна оздобить край.

Хоч цю красу я оком не відстежу,

зате душа моя сприйме осінній рай.

Дарує золота красуня спокій

і впевненість, що дочекаємо весни.

Її дари воістину високі,

лиш це збагни душею, друже, ти.

(Серпень 2021 р.)

...

Роман Фещак

Осіннє царство

Осіннє царство позіхає тихо -

сонливий подих втомлених ґрунтів.

І на прощання з вітром пісню щиро

співає знов засмучено мені.

Опале листя в'ється в вільнім танці,

встеляє землю, зрошену дощем.

Воно лежить, шепоче, мов коханці,

для інших це лиш шелестливий щем.

Дерева, наче статуї застигли -

могутні велетні давно вже сплять.

Їм не страшні цілунки снігу й криги,

вже до весни вони не зашумлять.

Прощальні сльози в золотавім диві

востаннє змочать втомлені ґрунти.

І осінь щезне в попелястім димі,

щоб уступити місце для зими.

(листопад 2022 р.)

...

Роман Фещак

Дім

У мене є дім. Під вікном у рядочок - тюльпани.

Малесенький дворик, посіяна густо трава.

Ще лютий на дворі, та сонце запахло весняно,

Листочки тугі на життя заявляють права.

І є в тому дійстві палка надихаюча сила -

Пробивши багнюку, уперто тягнутися ввись!

Присипала снігом зима і таки відступила,

А я над бутоном щоденно молюся: "З'явись"!

І він розкриває тендітні червоні пелюстки -

В маленькому дворику тісно стає від краси.

Співає життя, обійшовши закон акустики.

А заздрісний дурень назвав те життя - нацизм.

І вже у дворах не тюльпани цвітуть - заграви.

Співають ракети - і більше немає дворів.

І воїни встали боротись за діло праве,

Щитом перед ними - молитва із укриттів!

Ми все відбудуємо, всі залікуєм рани!

На полі зародять жита із-під крові й роси.

В зелену траву посаджу ще рядок тюльпанів,

Щоб в нашому дворику тісно було від краси!

...

Валерія Матвієнко

Хвойне дерево

Ростуть на хвойному дереві шишки.

Ти дивишся на нього

І бачиш зелену молоду шишку.

Вона така, бо ще не достигла,

Але вже чудова та різноманітна...

Ти сидиш і дивишся на неї.

Тобі хочеться розмалювати

Її різними барвами.

Та спочатку вона має стати зрілою,

Аж тоді вона буде ще гарнішою.

...

Хвилина душі
18+

СИНОНІМ СЛОВА "КРАСА"

Краса – в заплутаному волоссі

Хаотичними баранцями скуйовдженому

На м'якій подушці.

Краса – у тремтливих симфоніях

арфи й фортепіано твоїх

пів відкритих вуст

солодких як вишні.

Краса – у залитих вином щоках

З багрянцем кольору граната

Що пломеніють

Хіттю і соромом.

Краса – у темній райдужці очей

Настільки заповнених чорним

Що справжній колір

Губиться в безодні.

Краса – у переплетених пальцях рук

Безповоротно загублених

У білих складках

Чистої постілі.

Краса – в кожній маленькій деталі

Цієї короткої миті

Де синонім краси

це вся повністю ти.

...

Лія Гако

Зима

Посмішкою істини розпишеться зима,

Струсне на душу сонно полог білий...

Візерунковий шифр на шибках не зламати... Там імла...

Але проблиски зорі стіни зігріли.

Гілки дерев сріблом горять, нахабно майорять.

По снігу тупотять ворони - дражнять вітер.

День обіцяє шарварок і неформат...

Опівдні в завірюхі тіням свято... Зима "квітне"...

В'язнуть у кучугурах думки, мрії та мости...

Прядуть звичними шляхами акварелі білі...

Під пологом зими місто завмерло... Сонні світи...

На стінах остигали сліди дня - там грілись тіні...

~зима•2021~

...

Lexa T. Kuro

"Не можна кохати за риси обличчя"

Не можна кохати за риси обличчя,

За вигини тіла, за колір очей,

Якесь нерозумне настало сторіччя,

Де розквіт набула омана ночей,

Де темінь у світло вдяглася спокійно,

На глянці малює правдиву брехню,

Щоб розумом нашим погратись граційно,

І змусти вірити нас в маячню,

Яку би красу не носила людина,

В краси свої дні, свої терміни й час,

Пройде гарних посмішок чарівна година,

І раптом цей слід - вже навічно погас,

Усе повернеться до місця початку,

Всі образи наші, і тіла краса,

Для земної краси передбачив Бог крапку,

Щоб іншу красу ми взяли в Небеса,

Образ нашого серця й глибока душа,

Це краса, що дана нам навіки,

Тут не треба затрат і в розмірі з гроша,

Некрасиві душою - каліки,

І тут ліки собі, обирають самі,

Все залежить кому, що смакує,

Що знаходить вдивляючись в душі людські,

Куди з чим і навіщо - крокує,

Що собі заберем, що залишимо тут

Однозначно лиш те, що невидно,

Хай на рештках краси, квіточки проростуть,

Щоб ту істину всім було видно,

Не закохуйтесь люди у те, що мина,

А лиш в те, що лишиться незмінним,

Сонце сходить лише - пропадає роса,

Не любіть усього, що є тлінним,

Не любіть лише зорі, блискучі на вид,

А любіть увесь всесвіт в людині,

Всю її велич, увесь її стид,

Її море душі у краплині,

Неможливо кохати за риси обличчя,

За вигини тіла, за колір очей,

Якесь нерозумне настало сторіччя,

Яке затуманило серця людей.

2020

...

Vladyslav Derda

Рівновага

У вирій знов здіймаються птахи,

Торкаючись крилом порогів неба.

Летять вони на зиму. До весни -

повернуться заквітчані у села.

І пролунає їх весняний клич,

природа вдягнеться у пишні шати,

та поки що лиш журавлиний ключ

почав дверцята жовті відчиняти.

На землю впали перлами дощі,

в зелений ліс прийшла багряна осінь.

Торкнулась різнобав'ям до душі

та розпустила жовто-русі коси.

Годинник їй нагадує про час,

три місяці для неї - це так мало.

Багато справ, а золотистий вальс

осіннє царство ще не станцювало.

Закінчились всі справи на землі,

пора збирати листя у валізу.

Вона прийде ще в золотій імлі

зафарбувати всі смарагди лісу.

За нею прийдуть холод і зима,

яким вона вистелює дорогу,

а далі юна дівчина-весна

одягне сплетену з вінків корону.

І знову закурличе в небі ключ,

щоб розпочати безперервність світу.

Весна прийшла! - лунає срібний клич,

за нею вже біжить гаряче літо.

(жовтень 2022 р.)

...

Роман Фещак

Прекрасна була, немов квітка,

Прекрасна була, немов квітка,

За станом і кроком – лебідка

А шкіра, немов порцеляна

Красива, ще досі незнана

Та очі, мов ті океани!

В раз втонеш не взнавши омани

Губи – пелюстки троянди

За них хоч в далекії мандри

Порцелянова лялька – що скажеш?

Порцелянове чудо… підкажеш.

...

Соня Амбріс

Розарій

Хіба потрібна квіткова крамниця тобі,

Щоб упевнитись в красі троянд?

Кажу тобі,

Я стою за твоєю спиною, заки ти доглядаєш свій сад,

Заки ти перебігаєш з картини смутку

В розпростерті картини життя

Я знаходжу тебе в сухозлотім осонні

По затертих, зів’ялих слідах.

А тоді я змальовую вітер, зливи, обрії твоїх сновидінь,

Якби ж ти знала

Скільки тут перетятої мови про тебе,

І яка безголоса синь,

Що на лініях долі виростають притоки

Під пагорбом призабутих сумлінь.

Що знаходиш загублений шепіт у травах,

Мов зліпки твоїх прощань,

І між гілля дерев – видається не місяць,

А циферблат безкінечних чекань.

А тоді,

Перехоплює подих від голосу і охри твоїх плечей,

Ти сидиш незворушно впівоберта і безліч твоїх речей,

Немов би гербарій пам’яті, пелюстки старих епох,

Тільки зараз вони, це музей старожитностей,

Що придумав ще юний бог.

Безліч мови, утіхи, осіннього сонця в тобі,

Облямоване небо цитат,

О, як необачно було розпочати з крамниці,

І про певну красу троянд.

30.10.2023

...

Володимир Каразуб

Ранкова прогулянка

Виходячи ранком

На прогулянку

Люблячи холод та вітерець

Після дощу,

Повітря неначе

Оживляє.

Хочеться кружляти,

Стрибати, танцювати...

Але зупиняє лиш одне...

Те одне, яке не дає

Дихати і жити спокійно.

Мрія лиш одна!

Щоб дощ змив

Усе те лихо

І тоді можна буде,

І кружляти, і співати,

І стрибати...

...

Хвилина душі

Це Київ, мала!

Це Київ, мала! Місто великих вікон та яскравих вогнів.

Міріади доль у ньому, не тліють... Горять!

У нескінченних фантазіях вулиць свій подих вітрів.

"Маскаради" і "стрибки по вертикалі" тут ніколи не сплять...

Він - шум боротьби фарб з розірваною тишею снів.

Місцями під сонцем блиск і міраж стертих ночей.

Велике метушливе місто... але накриває хвилею сміх...

І запрошує у прірву простору, часу... і забутих тіней...

Вишуканий трепет облич і лаштунків - радощі днів...

Феєричне повітря... Задушливий стукіт дверей...

Куполи в хмарах... Пагорбів зелений атлас... Вітер мрій...

Місто, в якому тонуть надії, але запалюються серця людей...

Місто гріхів, де свята земля, що вмита у сталь,

Ломкою уявних сходів у захід сонця та сумом війн...

Це Київ, мала! У ньому впереміш на повну щастя та жаль...

...Але саме це місто... було й буде мені найріднішим... своїм!

~9•вересень•2017~

...

Lexa T. Kuro

За хмаринкою місяць

Вечір, а точніше майже вже ніч.

Усім сказала, що хочу дуже спати.

Насправді так і було. Десь о 21 лягла,

А заснути не можу. То жарко, то ще щось.

Сіла на ліжко і дивлюся у темноті

У віконце. А там маленька чорна

Хмаринка, а по середині жовтий місяць.

Він то ховається за хмаринку, то вилазить.

Дивовижна краса. Шкода, що через

Вікно не виходить робити гарні фото.

Ніч створена для такої краси і для

Думок, котрі в день були фантазіями.

...

Хвилина душі

Осіннє листя

Моє улюблене листя

Розлітається повсюди.

То червоне, то жовте...

Йду я стежкою

Та й думаю про них.

Питаю себе:

А їм не боляче падати,

А потім бути чорними від

Того, що по ним пройшлися?

З нас - листочків можна

Зібрати гарний букет квітів.

Тож ми не хочемо бути чорними.

Нам подобаються наші кольори

P.S. Відеокліп можна переглянути у буктрейлеру

...

Хвилина душі

Акведук

На світлині – ти.

Ще така юна. Вродлива. Чиста,

Як кольорові вітражі собору у променях сонця.

Червона сукня на тонких бретельках,

Зелений пояс.

Прозорий подих літнього простору, свіжості.

Краса часом штовхає на злочин,

Подумки відповідаю на своє запитання.

Між твоїм червоним платтям

Та моїми блакитно-зеленими очима

Стільки чудернацьких речей, стільки поезії пролягло,

Так багато музики у тому просторі великої драматургії любові,

Що відправившись у машині часу за тобою

Відволікаюсь на розмитий автомобіль позаду,

Що долає акведук.

Хто в ньому і куди прямує?!

18.02.2023

...

Володимир Каразуб

Галерея

Я стою у галереї…

Світанок.

Ранок - Великий художник -

Акварель розводить Сонцем,

Воно йому допомагає:

Золоту фарбу проллє на темний кут,

Плям не залишить -

М'яка акварель.

День схиляється надвечір,

Ніч – Великий художник,

Свої картини пише

Не прикрашаючи,

Не розфарбовує.

Якщо кут темний – так і лишиться.

У малюнках тіней мінливих –

Нічна графіка. Первоздана.

На світанку зіллються дві картини в одну:

Ніжна акварель та графіка,

У Велику картину Вічності.

Ніч не піде, поступиться місцем ранку,

Повернеться із заходом Сонця.

...

Кім

Весна

Весна тріпоче в радості і брості.

Вітрила білі небозвід напнув,

Кохання всюди грає аж до млості,

Підсніжник перли десь собі здобув.

Доріжка з рясту зазира в майбутнє,

На повні груди дихає весна:

У незабудки вклала незабутнє,

Веселку в косу вправно заплела.

Жонглює легіт пелюстками вишні,

Бузкові грона ширять аромат…

Весна, красуня лагідна і пишна,

Дістала з скрині для усіх принад.

Світлана Мазуренко

...

Світлана

ПРЕКРАСНІ ОЧІ (ФЕЯ ДРАЖЕ)

Прекрасні очі,

смарагдовий погляд,

Шампанське лице навіює омут:

Лазуровий вогонь

Дівочого стану,

Дівочої долі

Вводить в оману.

Аметистова посмішка,

Перламутрові губи,

Рубіновий волос

Мов конфітюри,

Захоплює подих,

Збентежує пам'ять.

Ментоловий присмак

Із сумішшю м'яти.

Боже, як файно

І елегантно...

Образ чарівної

Феї Драже

З розуму зводить

Не тільки мене.

Стокрила лілеє,

Айстро предивно,

Як Сиріус з неба,

Ти - фантастична!

Чуттєвості лірика

Ллється рікою,

Милуюсь тобою,

Хворію тобою.

Прекрасні ці очі

Не забуду ніколи,

Феє Драже,

Летімо зі мною

у небо!

...

Ерік Мервін (Нікіта Котов)

Моє життя

Моє життя - потік думок,

Це світ книжок, поезій

Це світло, це подій танок,

І на вірші рецензій.

Картина на стіні висить,

Відображає дійсність

Мою, вогонь в мені горить,

Горіти буде вічність.

Моє життя - це сад пісень,

Це мої батько й мати,

Іскри щастя, що день в день

Дають мені співати.

...

Sanita_V

«Чому ти така красива. . !»

*** *** *** ***

Чому ти така красива..!

Не будь така тендітна..!

Я хочу твоє тіло,

А не сонця проміння

Зі світла..!

------------

Ну.., чому ти така красива..?

Хоть би веснянок хмара..,

Які з твого збирав би лиця --

Я,

Коли б ти була косока примара..!

------------

Все би життя,

На колінах --

Я молився твоєму оку...

Однак -- ти настільки красива

У своєму сонця

Обліку,

Що я не можу в ньому

Жити,

Щоби себе не корити...

------------

І жити,

Як на сцени видноті --

Я не можу,

Де все ясно в мені

І... кожен мій промах,

Як гріх --

У прожектора

Достатній цій тьмі...

------------

Зрозумій це,

Прошу,..

Й не плач за мною,

Бо ти -- надзвичайно

Красива,..

У всьому --

Собою...

-----------------------

26.07.2022; Paris (A)

=======================

(!!!)

Автор перекладу -- Катинський Орест.

Це є мій переклад автора-поета Кундера Милан з чеської мови "Proč jsi tak krásná" та московської мови "Почему ты так красива..?" вірша «Чому ти така красива..!» -- на українську мову.

---------------------------------

(Автор -- Мої переклади поезії з різних джерел та мов світу...) ========================================== Автор публікації :::

Катинський Орест

(Katynskyy Orest) ==============================

ID: 979280

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979280

Автор :

MAX-SABAREN

(Катинський Орест; Katynskyy Orest)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979280

«Чому ти така красива. . !» == Переклад автора-поета Кундера Милан

==============================

...

Катинський Орест

Про вподобання

- Чому краса, питання смаку?

- Щоб кожен мав таку розвагу.

Підбір на смак, на вигляд, запах,

Подачу, ціну, інтер'єр,

На післясмак, на калорійність і

Користь для суспільних сфер.

- Як в ресторані то виходить,

Але де кожен страва й сам?

- Так полювання добич зводить

У джунглях між життєвих справ.

...

Легрей

Кришталева краса

Ми в полоні зими і морозів,

Ще далеко до літа і сонячних днів.

На вітру заморожені сльози

Кришталем у сузір’ї віків.

Чорним птахом душа завмирає.

У льоду б`ється серце ріки.

Десь за містом тумани блукають,

Огортають зимові ліси.

Сонце світить, але не зігріє.

Подорожній шукає тепла.

Ген на обрії хатка біліє,

В ній готується кави горня.

Ти мене не шукай на світанку,

Не тривож мого теплого сну.

Чари зимнього свіжого ранку

Принесуть кришталеву красу.

Круговерть снігова колисає

Міріади вогнів і зірок.

До весни тихим сном огортає

Візерунки зимових казок.

...

Тарасенко Вікторія

У ніч..

У ніч великих засідань

Моїх думок та сенсу прози

Дивлюся в небо, наче в край

Що в інший всесвіт перевозить

На тінях спаланих зірок

На тлі небесних з камню мріях

Кидає темрява в мішок

Мої страхи й чуток надії

Іде енергія, як дим,

Що розсівається по стелі

Моїх казкових, щирих слів

Які летять, мов дикі релі

І в часі й просторі із стін

Коли пройде ця ніч, як влітку

Я задивлюся на той світ

І не відчую ранок чітко

...

Katie.kao

Весна вишиває Вкраїні сорочку

Весна вишиває Вкраїні сорочку

З фіалок, барвінку та ніжних мімоз.

І хрестиком - неба блакиті в куточку,

Працює натхненно, старанно, всерйоз.

Тюльпанами сяє весняна сорочка...

Дарує душі довгождану красу.

Сховалася нишком пухнаста волошка,

Й пустила ранкову дзеркальну росу.

Майстриня працює над лісом і садом.

Смарагдові шиє довкола поля,

І ночі вбирає рясним зорепадом.

В сорочці весняній - святкова земля...

...

Ольга (Незламна)

Іде вона в своїй красі....

Іде вона в своїй красі,

В зіркове небо шатно вдіта,

Подоба ця і очі ті..

Неначе сяйвом оповита.

М’яка, як сонце на зорі –

Така краса не згине в тьмі.

Додати промінь або ж тінь

І грань вся повна мерехтінь –

У хвилях прядок вороних,

В устах чудових та п’янких;

Думки пречисті на чолі

Неначе в небі журавлі.

Обличчя діви – весь мій світ,

Такий виразний, ніжний, мирний.

Її усмішка – божий цвіт

Я ж через неї став сумирний.

Відкинув розуму буття,

Полинув серцем в почуття.

Переклад вірша She Walks in Beauty

BY LORD BYRON (GEORGE GORDON)

Використання перекладу (або його уривків) дозволено лише зі згоди авторки перекладу (писати у приватні/коментарі)

...

Вікторія Арчер

Галатея

Десь там, на перехресті недоліків та дива,

Де творить чудеса небес чарівна сила,

Де сферу кришталеву тримають серафими,

Твого задум буття явити пощастило.

Над ним корпів всюношну найбільш сумлінний янгол,

Хлебтав без перестанку, аби не спати, каву,

Пропорції твої перевіряв вже всоте,

Аби ескіз його завернутий був вкотре.

Він брав за еталон роботи свого Майстра,

Він мріяв, щоб Господь своїм митцем пишався.

Із пристрасністю генія він створював прекрасне,

Зловивши мить натхнення та відповідний настрій.

Секрет твоєї усмішки він випадково викрив,

З есенції грози здобув у погляд іскри,

Додав трохи безумства сконтрастити сумирність,

І у своє творіння влюбитися ледь стримавсь.

Він креслення свої представивши на розгляд,

Ховав тремтячі руки, що так боялись осуд

Зустріти знову. Знову! Шедевр готовий, досить!

Його щоб захистити, він ладний був на розбрат.

Але все обійшлося, і ти, оживше диво,

Вдивляєшся у дзеркало, вишукуючи хиби.

Що на порядку денному? Статура, профіль зліва?

Не розчаровуй майстра. Він був таким щасливим.

11.03.23

©️Неофітка📿

...

Яна Мороз

Під луною

Який чудовий світ навколо,

Його краса все ще пленить:

Той білий місяць над горою,

Як вітер листя шелестить.

Така чудова тиша, спокій...

Лише в траві щось дзюркотить.

Казкове відчуття цій ночі,

А час не стримано біжить

На небі чистім ні хмаринки,

Неначе перли зорі в нім.

Такі нескорені, вайбливі...

їх ніжним світлом вкритий дім

Під зорями та під луною

Таким чарівним спить наш світ.

Лише той вітер в чистом полі

Один у танці закружить...

10.10.23

...

Ascker Ckiars

«А неголені хлопці…»

***

Не краса врятує цей

Світ,

А неголені хлопці

Із втомленими обличчами

Та зброєю,

Як найкращі,

Що цвіт --

Тримають то,

Що називають

Запорукою миру,

Бо..,

Якщо би не їх

Патріотизм

Та самовідданість

І самопожертва,

Як святе Бойове Братство --

У силу,

То...

Ворог тьми,

Що є кремль та його

Мафія --

Знищив і спаплюжив би

Святе нашої Душі,

Як націю України

Та все наше життя --

У цьому Світі,

А тому --

Низький уклін наш,

Як святому ГЕРОЮ --

Кожному...

------------------------

31.01.2023; Paris (A-a)

=======================

Autor ::: Katynskyy Orest (Катинський Орест)

==================================

ID: 979188

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979188

Автор: MAX-SABAREN (Katynskyy Orest (Катинський Орест)

=============================================

...

Катинський Орест

Сад

Яблуня біля ганку:

Яблука червоні, великі,

Простягни долоні – ось воно.

Я пишаюся своїм садом.

Чого в ньому немає:

Смородина чорна, червона,

Аґрус смугастий,

Вишня багряна, груша жовта,

Полуниця по землі повзуча.

А виноград!

Кущі малини спокушають її зібрати,

Спробуєш малини – не образишся,

На подряпини на руках.

Хіба можна не любити свій сад?

...

Кім
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Трішки оновленьКнигоманія
15.06.2024
Вітаємо. Раді повідомити, що конкурс "Любов,смерть і некроманти" продовжено ще на три дні. Тож всі, ... Детальніше
Вечірній блогBlack
14.06.2024
Всім доброго вечора, сьогодні я б хотіла просто поговорити, а ще поцікавитися думкою. На Букнеті я р ... Детальніше
Наукове обгрунтування жанру "Колективний літературний печворк"Босорка
15.06.2024
УДК 82.0 КОЛЕКТИВНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПЕЧВОРК ЯК НОВІТНІЙ ЖАНР СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ... Детальніше
Конкурс "Антиутопія: маніфест -2024"Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
15.06.2024
До 75 – річчя з дня першої публікації📕 роману Джорджа Орвелла «1984» оголошується неофіційний авторс ... Детальніше
знайомство pigulka🎀
14.06.2024
привітик!!! сьогодні я вперше опублікувала щось на аркуші,тому не знаю,чи прийдеться вам це до вподо ... Детальніше
Це здійснилося! | Розділ 20-й. Візуалізація ♥♥♥Ханна Трунова
14.06.2024
"Дощ із гірко-солодким присмаком" ― 20-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" вже можна читати! 💋 ✍️ Т ... Детальніше
На Аркуші вже:
11342читачів
134364коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: