Зимове диво
30177
Наче в білий кожушок вдяга,
зимонька сніжочком все вкрива,
і сніжинок хороводи надворі,
гріють в холод серце стомлене мені,
бо здається сталось миттю диво,
ой, ж, то як під снігом білим все красиво,
візерунки ще й на склі файні неземні,
морозець малюєуночі мені,
і забулись хоч на мить усі тривоги,
ну, і що,що замело усі дороги ?
як навколо враз постала ця краса?
що сніжком усе й надалі прикраша?
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯