Самотня близкість

201101
Публікація: 20.01.2025
Вірш
Завершено

Люблю мовчати із дощем,

Лунають блюзи...

Цілуй же, осінь, ще і ще,

Ти - мій аб'юзер...

Мені вже досталь самоти

Серед кохання...

Мені потрібна саме ТИ,

бо бездоганна ...

Мій дощ на смак, як чорний ром,

А листя - віскі...

Моє кохання вже синдром -

Самотня близькість...

Мовчати буду із дощем,

Мовчить мобільний,

А ти прийти захочеш ще,

Хоч і невільна.

Вже й осінь п'є зі мною ром,

А потім віскі...

Такий ненависний синдром -

Самотня близкість...

Костянтин Деркул

14.11.2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі