Як зрозуміти жінку

Вчора я був у Лондоні. Мусів відвідати авдієнцію у королівської сім'ї. По роботі. Все було дуже гарно і по англійськи церемоніально. Отримав естетичну насолоду. Для бенкету побудували окремий, великий, каркасний павільйон поряд з Букінгемським палацом. З дощатим помостом і округлим дахом, але без стін, бо погода радувала. На диво, як для Великобританії, тепле бабине літо. У павільйоні розмістили круглі столики на три персони, сцену, та два великі екрани.

Королівська сім'я затримувалася. Всі зайняли свої місця, насолоджувалися напоями, розмовами, показом мод на екранах. Гуло як у вулику, ніхто й не нарікав, що треба чекати Їх наймилостивіші Величності.

Мені випала честь сидіти за одним столиком з елегантною жінкою середніх років, як виявилося особистим стилістом Короля. Дуже поважна персона. Третьою за нашим столиком була журналістка європейського відділення журналу Vogue. Симпатична, але якась вітряна, не пасувала вона цьому місцю. Ще й у помаранчевому комбінезоні з глибоким вирізом декольте і широким поясом. Ніби дівчина з 80-х, тільки зачіска сучасна. Жінки сиділи схрестивши ноги, лицем одна до одної. Журналістка засипала питаннями пані стилістку. Зрідка записувала щось олівцем у свій блокнот. Але в основному говорила. Відповідати не доводилось. Бо вона молола язиком без упину. Говорила й говорила. Тараторила, лопотіла, цвірінькала, варнякала, патякала.

“Чи буде Король заправляти штани у чоботи в цьому сезоні? Якого кольору і візерунку будуть його кишенькові хустинки? Хто підбирає йому аксесуари? Що одягне його Величність у поїздку до Папуа-Нової Гвінеї? У чому спить король, коли поряд немає королеви та які шпалери в його туалеті?” І головне - “Скільки це коштує?”

Мені залишилося тільки спостерігати за всім цим. Пані стиліст на початку пробувала відповідати, відкривала рот, набирала повітря в легені, але потім облишила ці спроби та не зупиняла потік питань ошалілої журналістки. Її невдоволення поступово зростало, вона сердилася, поглядала на мене, очима прохаючи про допомогу. Я не втручався, тільки знизував плечима і чемно посміхався до обох жінок. Пам'ятав, що на таких подіях мовчання - золото. Мовчи, чемно посміхайся і всі подумають, що ти путня людина, а не якийсь телепень.

У певний момент стилістка нахилилась до журналістки, притримала її за лікоть і щось прошепотіла на вухо. Я не розчув що саме, але журналістка вмить почервоніла, перемінилася на лиці, похапцем зібралася, перепросила й пішла. Пані стилістка розвернулася до мене і сказала, що дуже рада нашій зустрічі та знайомству. Що вона багато чула про мене і надіється на плідну співпрацю. Я трошки розгубився від такої уваги, вона запропонували випити за сказане. Ми підняли бокали з шампанським і тут хтось теліпає мене за плече.

Обертаюся, а то Катя, моя жінка.

Розбудила мене, так і не випив шампанського.