бДСм

6340196
Публікація: 26.01.2025
Вірш
Завершено

бДСм

Тримаю за горло. Не в силах тікати.

Ти млієш поволі у спробі благати.

Та я тут сильніша. Не дам і сказати.

Ти гориш і шепочеш, стогнеш від болю.

Віддаєшся мені. Моєму контролю.

Ти секрет мій. Мовчи. Тобі не дозволю.

Стоп-слова для нас вже давно не існує,

Лише пристрасть по венам нашим вирує.

Старайся. Пизди - я тебе не почую.

Твої губи тремтять. Хо бути почутим.

Нікчемний. Тож знай: не повинен тут бути.

А як є — то мною будеш закутий.

Твоє тіло слабке, стікаєш додолу.

В бондажі твоє тіло миле і кволе.

Я тебе доведу і знову по колу.

Ти плачеш чимшвидш. Мої щоки вологі.

Ти здався б ось-ось, та стаєш знов на ноги.

Ти сильний, хоч і плечі твóї пологі.

Ти ступаєш до мене, ближче і ближче.

Нема більше страху на твому обличчі.

Ти здобудеш волю, а я паду нижче.

Наче в стінку кричу я, що так не бува.

Якщо саб над доммом - лиш невміло і гра.

Та картина німа: лиш дзеркáла і я.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі