бДСм
бДСм
Тримаю за горло. Не в силах тікати.
Ти млієш поволі у спробі благати.
Та я тут сильніша. Не дам і сказати.
Ти гориш і шепочеш, стогнеш від болю.
Віддаєшся мені. Моєму контролю.
Ти секрет мій. Мовчи. Тобі не дозволю.
Стоп-слова для нас вже давно не існує,
Лише пристрасть по венам нашим вирує.
Старайся. Пизди - я тебе не почую.
Твої губи тремтять. Хо бути почутим.
Нікчемний. Тож знай: не повинен тут бути.
А як є — то мною будеш закутий.
Твоє тіло слабке, стікаєш додолу.
В бондажі твоє тіло миле і кволе.
Я тебе доведу і знову по колу.
Ти плачеш чимшвидш. Мої щоки вологі.
Ти здався б ось-ось, та стаєш знов на ноги.
Ти сильний, хоч і плечі твóї пологі.
Ти ступаєш до мене, ближче і ближче.
Нема більше страху на твому обличчі.
Ти здобудеш волю, а я паду нижче.
Наче в стінку кричу я, що так не бува.
Якщо саб над доммом - лиш невміло і гра.
Та картина німа: лиш дзеркáла і я.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.