Зацикленість

30086
Публікація: 27.01.2025
Вірш
Завершено

Зацикленність

Тікати. Тікати. Летіти вперед.

І ноги збивати о сотні комет.

Хутко, мерщій, та без зору назад.

Упасти. Та пофіг. Не чути порад.

Забити свій мозок думками. Тік-так.

Не думати так. Ні, не думати так.

Приймати чи ні - лиш марна затія.

І бігти вперед, в надії: "зотліє".

Хай серце болить, хай порожньо в думці,

Та ти не вертайся, думко безглузда.

Мовчи. Мовчи. Я не хочу це чути.

Помилюся? Ні? Не знаю як бути.

Мені ліпше все це навіть не знати.

Я воліла все це більш не бажати.

Мине. Я знаю. Минало раніше.

І знову прийде та лиш би не більше.

Питання у тому: чи вивезу я?!

Тікати надалі. Тікатиму я♾️

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі