Мрії лиш паливо
21090
Здається, шлях, мов море, нескінчене,
та це ілюзія – один оберт Землі.
Ми гинем в планах, життя незбагненне
тане вогнем у створеній імлі.
Мрії – дрова для вогнища суті.
Справжнє море життя перетнуть
зможуть лиш ті,
що в циклічній скруті
не загрузли в глибокім дні каламуті.
Хай не згоріти в багатті вагань,
власних, не створених, замкнених дій.
Будеш потім у втрачених снах горіти
за потоками хвиль нездійсненних мрій.
** 19.01.2025
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯