Не віриться

У нас війна. ВІЙНА!

Не віриться і досі.

Світ так змінився,

Що і себе не впізнаєш.

Зникли старі звички.

Новий порядок дня.

Розум думає інакше.

Серце відчуває краще.

Зворотній відлік розпочався,

Всесвіт прямує до кінця.

Чи може то усе-таки початок?

Хокінг знав істинну творця.

А нам відомо лиш одне:

Україна - понад усе!

Та інших це хвилює,

Спокійно жити не дає.

Ми на стику інтересів,

Загалом їх тільки два:

Перший - воля і життя,

Інший - це сліпа пітьма.

Всі уже зробили вибір,

Хоча й багато мовчунів.

Бо не всі такі сміливі

Перед праведним судом.

Кара кожного настигне,

Відплата смертю їм прийде.

Хто не думав головою

Стане символом ганьби.

Імперству час вказати місце,

Шлях до Тартару на дно.

Виплекаєм справедливість,

Будем жити всім на зло.