Душа

Сніжинка за вікном летить

Та ні, падіння то точніше.

Згадаю ту я у цю мить,

Що за веселку яскравіша.

Вона приваблива душа

В обгортці із людського тіла.

Роки то досвід і краса,

Та сутність, все одно, зверина.

Думка спокусами повна,

Пишаюсь нею володіти!

Нехай на мить, та як струна

Від дотику мого бриніти.

До чого я, спитаєш ти?!

Чого чекати?! Чом радіти?!

Такі от горді є думки,

Вірші ж, то їх ритмічні діти.