Я люблю

00072
Публікація: 08.02.2025
Вірш
Завершено

22.08.07

З тихим мереживом із золотого дня,

Ніч розпрощалася ховаючи зорю,

Щасливим подихом свіжість вдихаю я

І хочеться кричати:

-Я люблю!

Пташиний спів звеличує природу,

Око милуючи квіти цвітуть,

А в мене є звабляюча нагода,

Тобі співати:

- Я тебе люблю!

Навколо трави польові шлють аромати

І паморочиться від цвіту мигдалю,

А я не втомлююся повторяти,

Одне й те саме:

- Я тебе люблю!

Потоком щастя виринає з серця

І я із радістю комусь його проллю,

Воно ж нестримне невгамовно рветься,

Тому що я тебе люблю!

Радіє все чаруючи навколо,

Не залишаючи місця жалю

І забувається недобре й дріб'язкове,

Від чарівної фрази:

-я люблю!

І хай які нас ждуть випробування,

Я все те переможу і стерплю,

Бо у душі живе моїй кохання,

А на устах завмерло:

-я люблю!

Christine@

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі