***

67194
Публікація: 20.02.2025
Вірш
Завершено

Не заламуй картинно руки,

Не погрожуй різати вени,

На обличчі не треба муки...

Це фінал. Досить, сходь зі сцени.

Не чекай бурхливих овацій.

І під ноги - не буде квітів.

Ми самі серед цих декорацій

У холодному світлі софітів.

Гільйотиною пада завіса,

За іронією - кольору крові.

Ти, насправді, хороша актриса

У виставах палкої любові.

Але я тобі більше не вірю,

Залишаю твій зал порожнім.

Грати не хочу й не вмію.

Я тут був лише подорожнім.

15.01.2022

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі