Зникають К О Д И.

00067
Публікація: 21.02.2025
Вірш
В процесі

Зникають коди та риси ідентичності

На порозі нової реальності і фактично

Мильна бульбашка дутої величності

Л о п а є,

Не спроможна міркувати самокритично

Скільки гвалту, скільки розчарування

Приносить вітер з усіх всюд і сторін.

Доморощені політики неначе на змаганнях

Наперегонки висловлюють обурення

і на поклін, на поклін :

Стамбул, Вашингтон, Мюнхен, Берлін.

Його величність могутнє цунамі над нами,

Ось ось підхватить за матню і закрутить

Люди, де ви раніше були, наїлися шашликами ?

Стоїте тепер смиренно раком загнуті.

Не бекайте, мекайте - отримуйте задоволення.

Винні всі і не смійте на іншого нарікати !

Час давав можливість показати невдоволення.

Пізно гривою трясти і хвостами махати.

Гинуть на фронті бійці, зраджені владою.

Не підірвані мости, браковані боєприпаси.

Та не підірваний Дух, він в козарлюг не падає !

Воїни терпляче перемелюють рашистів на м,ясо.

В полоні замордовані найкращі з кращих

А на обложках журналів козирний валет.

Україно, невже ти настільки пропаща,

Тебе влаштовує сьогоднішній кардебалєт ?

Прокинься, Народе, пил з колін обтруси !

Не до чвар зараз, потрібно діяти мудро.

Скоро з тебе знімуть останні труси,

Від таємних оборудок на душі паскудно.

Після Перемоги будуть рейтинги міряти

Популісти - обіцянками, а хто плямами крові.

Більше немає кому довіряти і вірити,

Виручайте рідні, допомагайте військовим.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі