Жовтоокий
00097
Тінь за плечем, рідний погляд
Вийди на очі, здаюсь- обіймай
І зі мною лиш ти будеш поряд
Я не буду ховатися, довіряй
Відведеш, хоч я знаю дороги
На крилах, блідий, підіймай
Нам разом оббивати пороги
Мені пекло, рідніше ніж рай.
Жовтоокий, обличчя криве
Не стій, свої речі збирай
В багаж кістки, тіло моє
Лиш серце віддай.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯