Вірші почитую.

Вірші почитую, пописую

А сам дивлЮся і дивуюсь.

Якою деколи простою рисою

В тобі я, Сонечко, любуюсь.

Рожевих губ чарівна складка,

В очах два вогника яскраві

І ось на все життя вже згадка.

Нічого видатного, а цікаво.

І хай звучить в моєму серці

Веселе ехо твого сміху

Я наперед відчиню дверці

Щоб завітала моя втіха.

Чекати буду, сподіватись,

Підкинувши до грубки хмизу

І знову, знову дивуватись

І рисам і душі капризу.